Зів’ялі троянди хилячися чорніли
На столі де ключі і кілька монет.
Нічні небеса за вікном туманіли
Ховаючи похилий чийсь силует.
І хотілось додому, хоча там і був,
І хотілось мовчати, хоч то і робив.
І хотілося дихать, неначе втонув,
І хотілось вернути, хоч сам і лишив.
Чорнило розлилось на конверті-папері,
Розлилось всередині й перед очима.
І на замок закриті кімнатні двері
Та нікого нема за тими дверима.
І в погоні за мріями зірки так летіли,
За ними згорали, зриваючись вниз.
Якби ж вони мали золоті тії крила,
То може б не гаснули в чужім морі сліз.
*
(Буду дуже вдячна за пітримку та підписку в телеграмі — https://t.me/elenaoksssworks . Для мене ви важливі!)
top of page
Щоб побачити, як це працює, перейдіть на опублікований сайт.
Золотий попіл крил
Золотий попіл крил
3 коментарі
Вподобати
3 коментарі
bottom of page
Òбрази просто неперевершені!
Ти класна😊