#ТомГіддлстон #TomHiddleston #Британія #Детектив #Шпигуни #Екшн #Романтика #G #В #Міді #ВПроцесіНаписання
Тома виписали із лікарні. Синяки та забиті місця потроху зажили. Незважаючи на наполегливі прохання та шантаж "значними зв'язками" Заві Ештон не пустили до Гіддлстона. Біля входу Томаса чекали фанати. Він, ховаючись під кепкою "Mill`s Cafe", роздав автографи, приймаючи квіти та подарунки, проте чемно відмовляв у проханні сфотографуватися.
Люк змусив його дати кілька коментарів журналістам.
— Я скасував усі твої справи на тиждень. Май совість — скажи щось пресі.
— Мені потрібен місяць.
— Ти з глузду з'їхав? Ти в машині з урвища падав чи що? Я не розумію навіщо місяць? — Пошепки запитав Люк після роздачі автографів.
— Усього місяць. Мені треба закінчити справи.
— Які… — менеджера актора перервали вигуки журналістів. — Гаразд, місяць. Але, будь ласка, підійди до преси та скажи пару слів.
Томас підійшов до журналістів. Він звик до спалахів камери, які ціляться завжди у вічі. До чого він ніяк не міг звикнути так це до крику.
— Містер Гіддлстон, скажіть, це була спроба вбивства? — Спросила журналістка середніх років у строкатому жовтому жакеті.
— Я не впевнений, що це воно. Можливо, просто ДТП. Запитайте поліцію, — спокійно відповів Том.
— Спочатку Аліса Остін, потім ви. Хто вас переслідує? — Цього разу ініціативу взяв молодий репортер.
— Хіба пов'язані між собою всі смерті планети? — З легкою усмішкою, приховуючи агресію, сказав актор.
Він сховав руки в кишені і облизав нижню губу.
— Ви пов'язані з угрупованням Артура Воллша? Ви вживаєте наркотики?
Це припущення розсмішило Тома. Він відповів: — Якщо я і пов'язаний з якимось угрупуванням, то тільки з угрупуванням короля Артура, тому віддаю перевагу вину.
— Як ви себе почуваєте?
— Набагато краще, ніж догори ногами у перевернутій машині.
— Ви подаватимете до суду?
— На кого?
— На зловмисників. За неофіційними джерелами саме вони вбили вашу дівчину.
Том стиснув кулак у кишені.
— Я гадки не маю про що ви говорите.
— Це розбило вам серце? Ви ходите до психотерапевта?
— Слухайте, я…
— Ви зверталися до приватного детектива за допомогою у розкритті вбивства Аліси Остін? Поліція не поспішає до вивчення…
Журналісти говорили не перебій.
— Вона не моя ді… — відповів Том, але його одразу обірвав репортер.
— Ви планували весілля? Чи правда, що Аліса була вагітна?
— Послухайте! — Закричав Том.
Його тут же обняв за плечі Люк і відвів убік.
— Їдь додому, проспись.
Гіддлстон був посаджений у таксі, тоді як його менеджер вийшов до журналістів. Дорогою додому він побачив Заві, яка несла квіти у бік лікарні. Томас прикрився кепкою і відвернувся від вікна.
У машині було тихо. Ледве грала музика. Таксист мовчав. Актор дивився вперед і дорога здавалася йому нескінченною. Він попросив зупинити машину.
Чоловік витяг із сумки сонцезахисні окуляри. Поруч із ними лежав лист сержанту Вуду. Том зрадів, що поліція не мала права вилучати його особисті речі. Він застебнув сумку, начепив окуляри і, вирішивши дістатися додому пішки, подався на прогулянку.
Сонячний літній Лондон не був скупим на теплі промені. Життя не зупинялося ні на мить. Томас чув сміх, він чув веселі вигуки, сигналізацію машин, гнівні матюки, дитячі радісні верески, напівшепіт закоханих. Чоловік пробирався крізь звуки життя вперед.
Проте Лондон був Лондоном. Після півгодини його прогулянки небо затягнуло хмарами та полив дощ. Звуки стали голоснішими. Гіддлстону здавалося, що він чує кожну краплину, що падає з неба на землю. Люди навколо нього метушилися, намагалися сховатись, відкривали цілі та поламані парасольки, забігали під навіси вуличних кафе. Том спочатку сховався під карнизом банку, потім пішов далі вулицею. Він промок до нитки, а його взуття розбивало калюжі на асфальті.
Дощ посилився і став перед Томом муром. Чоловік пірнув у найближчий відкритий заклад. Їм виявилося кабаре. Гіддлстон посміхнувся, знайшовши такий поворот подій кумедним. Він заплатив за вхід кілька фунтів і сів за останній стіл.
Приміщення більше схоже на зменшену версію оперного театру. Червоний оксамит та позолота були скрізь і на всьому. Молоді жінки репетирували. Деякі з них були у сценічних костюмах, але без гриму, інші в обтягуючих лосинах та топах.
— Сер, чи можу я вам щось запропонувати? — спитав офіціант. — Можливо, для початку чаю, на вулиці дощ.
Том спочатку хотів запитати про конфіденційність, але згадав слова Пітера: — У закладах такого роду секрет особистості гостя за умовчанням вважається важливою умовою відвідування.
— Ні, віскі, будь ласка і сигару, — відповів Том.
Він дивився на жінок. Головний хореограф вказувала їм на їхні проблеми у підтримках, паралельно допомагаючи потягнутися одній із танцівниць.
Через хвилину на столі Гіддлстона стояла склянка віскі, дорога сигара, вишукана гільйотина для неї і білий рушник, що пахнув жасмином.
Актор зняв кепку та просушив голову. Він курив сигару, видихаючи густий сірий дим. Той тягнувся вгору і розчинявся під високою неосвіченою стелею. Сигара швидко йому набридла і він попросив пачку цигарок. Том не знав, скільки часу пройшло, як біля нього пролунав голос.
— Чи можу я вам чимось допомогти?
Чоловік видихнув дим і повернувся у бік голосу. Перед ним сиділа, як він спершу думав, головний хореограф. Однак майже одразу актор зрозумів, що помилявся. То була господиня кабаре. Від неї віяло флером вінтажу, старомодності в самому спокусливому та вишуканому значенні. Смоляні очі дивилися в душу, але не давали прочитати себе. Гіддлстон зробив ще одну затяжку. Хазяйка дістала портсигар і закурила. Тонкі, пофарбовані червоним олівцем губи, стискали товсту сигарету. Томасові здавалося, навіть їхній дим пах парфумами. Душа кабаре сиділа поруч із ним, кольором оксамитової накидки, зливаючись зі стільцем. Жінка зі смоляними очима дивилася на своїх підопічних, видихаючи дим.
— Допомогти? — Не розуміючи, запитав Том через деякий час.
— Джентльмени вашого гатунку ніколи не заходять до таких закладів, — відповіла жінка. — Але якщо заходять...
Вона стряхнула попіл у кришталеву попільничку.
— Містер Гіддлстон, — повільно сказала вона, — назвіть параметри.
Том одразу зрозумів, про що вона каже. Він дістав ще одну сигарету і подивився на танцівниць.
— Висока, темноволоса, без ластовиння.
— Ваше бажання, — відповіла господиня.
Вона ніби розчинилася в димі, залишивши по собі лише два товсті недопалки в попільничці. Значно товстіші за його.
Офіціант провів його лабіринтом коридорів у кімнату. У ньому не було вікон. Стіни вкриті бордовим оксамитом. Такий же матеріал із чорною бахромою та пензликами був використаний для штор та балдахіну над ліжком. Томас прийняв душ і налив собі віскі. Він знову закурив. До кімнати зайшла дівчина. Висока, з довгим чорним волоссям і з очима кольору того ж віскі, що пив Том. На ній був чорний мереживний бюстгальтер, з того ж комплекту труси та високі портупеї. На ній не було панчох, що виглядало подвійно пікантно.
Том відкрив рот у питанні як дівчину звуть, однак не вимовив ані звуку.
— Як забажаєте, — томно сказала дівчина, опускаючись навколішки перед ним.
Її ім'я не мало значення. Вона акуратно зняла спідню білизну з Тома і взяла в руку його член. Музичні пальці обхопили його, ніжно водячи вгору-вниз.
Том відкинувся назад на ліжку, лягаючи на шовкові простирадла, видихаючи дим у балдахін. Коли його член налився кров'ю та став твердим, дівчина взяла його до рота. Вона вміла це робити. Її язик виявилася не менш довгим, ніж пальці. Його кінчик пестив вуздечку, потім голівку, то дражнячи, то повільно вилизуючи. Коли ерекція досягла піку, вона заковтнула його повністю. Томас блаженно видихнув дим. Він відчував вологість та тепло. Внутрішні стінки горла ковзали по його члену, зачіпаючи чутливі місця.
Дівчина підняла очі на Тома, їхні погляди зустрілися. Танцівниця відпустила його статевий орган, підводячись. Актор пересів углиб ліжка. Куди поділося її спіднє він не помітив, як і не помітив презерватив. Однак відчув як прохолода змінилася теплом. Теплом іншого. Дівчина видихнула повітря, заплющивши очі. Вона прикусила губу, починаючи рух.
Руки Тома лазили на ліжку. Дівчина впевнено трималася сама, спочатку повільно, потім прискорюючись сідаючи на актора. Легкий стогін злетів з його губ, він прикрив очі і відкинув згаслу сигарету. Танцівниця відкинулася назад. Том застогнав голосніше.
Він розплющив очі і глянув на дівчину. Вона ж у відповідь млосно дивилася на нього, то прискорюючи, то вповільнюючи ритм. Якоїсь миті її перука спала. Справжнє, світло-русяве було стягнуте в тугий пучок. Танцівниця зупинилася, злякано дивлячись на актора.
Гіддлстон не відводив від неї погляду. Ця сцена без жодного руху тривала кілька хвилин. Том розглядав дівчину на ньому. Він відчував як його член стиснули стінки дівчини і все всередині стає напруженим. Він сів, не підводячи з себе партнерку. Вона ж дивилася на нього стривоженим поглядом, чекаючи на його реакцію.
Актор бачив її тремтіння і мурашки на її шкірі. Її подих розбивався об його обличчя, а його —лоскотало їй губи. Томас однією рукою обхопив її талію, притискаючи до себе. Танцівниця охнула від нових відчуттів.
Іншою рукою чоловік заривсч закопався їй у волосся, розпускаючи його. Він вдихав новий запах. Абсолютно незнайомий запах шампуню та парфумів. Том почав рух стегнами. Чоловік почав цілувати плечі дівчини, опустивши бретельки бюстгальтера, потім шию. Він ніжно перейшов до мочки вуха, покусуючи. Дівчина відповіла на його рух, трохи піднімаючись і сідаючи назад.
Гіддлстон, відчувши це, обвив її руками, упускаючи на ліжко. Він розсунув їй ноги, закидаючи на свої стегна. Він входив ніжно, підпираючи правильний кут взодження. Потім ліг зверху, стиснувши її стегно однією рукою, іншою масажуючи груди через тонке мереживо. Том наосліп знайшов губи дівчини і поцілував її. Їхні язики сплелися. Танцівниця від незвички чи страху перед начальницею намагалася перехопити ініціативу. На цю помилку Томас вказував язиком, притискаючи його до щоки або роблячи рухами жорсткими.
Після чергової спроби взяти гору Том відсторонився від дівчини. Двома широкими долонями він узявся за узголів'я ліжка, нависаючи над партнеркою. Він рухався повільно, але жорстко, вибиваючи будь-які крихти впевненості дівчини в тому, що ініціатива може бути в її руках. Дівчина стиснула руками простирадла, заплющуючи очі від задоволення.
Вона зігнула ноги в колінах і розставила ширше, сама йдучи на зустріч з Томом і притискаючись щільніше. Дівчина заглушилп стогін, кусаючи губу. Її стегна затремтіли. Вона широко розплющила очі, відкривши рота. Повітря вийшло з її легень повністю. Внизу живота ніби обірвався канат. Вона відкинула голову назад, заплющивши очі.
Томас зробив ще кілька твердих рухів. Він обвив руками талію дівчини, притискаючи до себе. Його член напружився, немов струна, і майже одразу розслабився. Дівчина відчула нове тепло, що розливається, приховане від неї латексом.