#ТомГіддлстон #TomHiddleston #Британія #Детектив #Шпигуни #Екшн #Романтика #G #В #Міді #ВПроцесіНаписання
— Та ти просто монстр, — п'яний Руффало кинув зім'ятою серветкою в Еванса.
В останнього щоки вже горіли, але він відкрив п'яту пляшку пива.
— Та я говорю, все так і було.
Себастіян Стен допивав четвертий Хайнікен, повторюючи вподобання в пиві свого героя. Скарлет не відставала, але обрала чорне авторське пиво закладу. Роберт побудував маленьку катапульту із зубочисток. Імітацію каміння для метання він зробив з акцизної марки сигарет Йохансон.
— Ти все брешеш! — Гемсворт вилив дві чарки горілки в кружку пиво. — Не заливай.
Джеремі Реннер покликав офіціантку. Не дивлячись на меню він почав диктувати замовлення: — І закуски, будь ласка, таких самих і побільше. Бо цих двох, — він кивнув на Стена та Еванса, — доведеться виносити.
— У нас є така послуга, — мило посміхнулася дівчина з великими золотими каблучками у вухах.
— Серйозно?
— Двадцять доларів тіло, — продовжувала посміхатися вона.
— Я готовий заплатити сто, — говорив далі Реннер, — якщо ви мене винесете.
Дівчина вказала олівцем на охоронця. Високий підятгнутий чоловік стояв біля входу до бару.
— А ні, тоді просто закуску.
Томас хмикнув.
— Хочеш, я за тебе заплачу, — відповів Джеремі на погляд Тома.
— Складно відмовитись від такої пропозиції, — підтакнув британець.
— Тебе зараз чи за пів години?
Роберт поклав двадцять доларів у центр столу: — Окей, я приймаю ставки!
— Сотка на те, що Гіддлстон винесе Реннера, — Еванс поклав купюру зверху.
— Підтримую, — сказала Скарлет.
Джеремі примружив очі, ніби намагався розглянути колегу: — Зрадниця.
Жінка знизала плечима.
— Підвищую, — підтримав Гемсворт. — Я вірю в тебе, братику.
Усі засміялися
— Марко? — Реннер глянув на Руффало.
— Я пас, — чоловік підняв руки вгору.
— Пацифіст? — Джеремі примружився.
— Намагаюся уникати стресу, — процитував Марк свого героя.
— Щось я не бачу твого квитка до Індії.
Офіціантка принесла тацю з сирною та м'ясною нарізкою.
— Зате я бачу твій квиток до чийогось дому, — Еванс сьорбнув пиво.
— О-о-о, — Скарлетт відкрила пляшку запальничкою.
Еванс забрав у жінки запальничку і кивнув на пачку цигарок. Та похитала головою. Кріс обвів поглядом усіх присутніх. Том у відповідь кивнув йому.
— Тут душно, — підвівся Гіддлстон .
"Кеп" кивнув йому, затиснувши сигарету губами.
Вони вийшли через чорний хід у глухий кут між будинками. Їх провела та сама офіціантка, змовно підморгнувши. Кріс всунув їй двадцятку за збереження приватності і підморгнув у відповідь. Дівчина клацнула вимикачем і вуличне світло згасло. Дві зірки “Месників” чули голоси людей, які палили біля входу до бару.
У закапелку було темно. Контури сміттєвих баків були ледь помітні, але тільки через освітлення з вулиці. Кріс підпалив цигарку і вогонь на кілька секунд підсвітив кінчик його носа. Він вдихнув дим. Том глянув угору, де серед цегляних будинків тіснилося зоряне небо. Місяця не було видно.
На другій затяжці Кріс сказав:
— Виглядаєш бадьоро.
Том усе ще дивився на небо.
— Дякую, — невпевнено відповів британець.
— Жахи не мучать?
Кріс запропонував Гіддлстону сигарету, але актор знову заперечливо похитав головою. Томас глянув собі під ноги. Асфальт був мокрим.
— Щось приймаєш?
Британець шумно видихну: — Ні.
Еванс примружився, роблячи нову затяжку. Він похитав головою і видихнув дим угору. Голоси біля входу в бар стихли.
— Знаєш, якщо раптом захочеться поговорити чи, ну, як воно буває, почуваєшся самотньо чи, — він пом'яв сигарету в пальцях, — якось не так. Дзвони. Я, — він знову зробив затяжку, цього разу довгу. — Я знаю як це — втрачати близьких.
Том щиро посміхнувся.
— Дякую.
Крістофер ще раз подивився на колегу. На цей раз випустив дим через ніс.
— Ти не виглядаєш розбитим або просто подавленим.
— Я не думаю, що я маю виглядати…
Вони почули кроки. Спочатку важкі кроки мокрим асфальтом, але потім і чиєсь бурчання. Звуки наближалися. Кріс і Том відійшли до входу до бару, ховаючись за виступом будівлі.
Бурчання перервалося, почулися схлипи.
— Ану мовчати, — пролунав чоловічий низький голос, за ним звук ляпаса.
Плакала дівчина. Актори почули ковзання тканини по стіні. Ще одна ляпас.
— Будь ласка, не треба!
Шепіт переріс у крик, потім затих.
— Ти гадала, ми розлучилися, так давати всім без розбору можна, га?
Кріс і Том прислухалися до звуків. Еванс загасив цигарку об стіну.
Гіддлстон нахилився трохи вперед. Його все ще приховував виступ будівлі, але він міг спостерагіати за сценою ревнощів.
На тлі освітленої вулиці, два чорні силуети виглядали химерами. Чоловік притис дівчину до стіни, стиснувши їй горло і вставивши свою ногу між нею.
Дівчина продовжувала бурмотіти, але на кривдника це не мало жодного ефекту.
Кріс подивився на Тома. Британець не ворушився.
— Що там Фред? — спитав нападник.
— Який…
Чоловік струснув дівчину і вдарив її головою об стіну. Світло ліхтарів трохи освітлило її волосся. Русі. Том стиснув кулак і вийшов на зустріч.
— Відпусти її.
— Чого, бля?
Нападник поголений наголо. На його руках були тату, а ремінь ледве стримував обвислий живіт.
— Відпусти, — Том процідив крізь зуби, — її.
— Ти й із цим спала? — Чоловік відкинув дівчину від себе.
Та впала на асфальт і скрикнула.
Том миттєво накинувся на нападника. Правим кулаком він потрапив йому в вилицю. Лівою ногою вдарив у бік. Не чекаючи реакції противника Томас завдав повторного удару рукою, але в ліву вилицю.
Лисий стиснув кулак і направив на британця, але той встиг вивернутися. Його фінальний удар припав у щелепу.
Кріс дивився на Тома злякано. Його пальці все ще стискали згашений недопалок. Коли актор наніс удар по щелепі знизу вгору чоловік звалився на спину. Гіддлстон ударив його ногою в стегно. Потім ще раз і ще раз.
Том так міцно стискав зуби, що здавалося вони ось-ось розкришитися. Звірячий вищир із тонких зубів освітлювали ліхтарі кольору риб'ячого жиру. Дівчина прийшла до тями і почала повільно відповзати.
Русе волосся забруднилось у вуличній багнюці. Пролунав звук хрускотіння. Кріс підбіг до того і схопив під руки. Дівчина скрикнула. Вона ледве як піднялася на ноги. Еванс подивився на неї. Навіть її обличчя не було видно. Вона втекла, ні промовивши, ні звуку. Крістофер відкинув Гіддлстона до стіни біля входу.
— Ти якого біса твориш? — Американець поплескав Тома по плечу.
Британець важко дихав і дивився на тіло в закапелку. Кріс акуратно підійшов до колишнього нападника і перевірив його пульс. Томас відвернувся.
— Жити буде, — долинуло за кілька хвилин.
Кріс почув удар кулаком по дверях.
Вибігла офіціантка. Вона відступила і голосно вдихнула, дивлячись на Тома. Її очі стали розміром із її сережки. Том увійшов усередину і повернув у бік туалету.
Кріс знову дав дівчині гроші, нахилився до вуха: — Будь ласка, не вмикай тут світло, добре?
Офіціантка здерев’яніло кивнула.
— Дякую.