Обожнюю антиутопії і ось натрапила на Вашу роботу :) З першого розділу помітно детально промальований світ зі своїми канонами та правилами, одразу поринаєш в потрібну атмосферу. Спочатку я зловила себе на думці, що ту роботу, яку виконують люди, цілком можна покласти на роботів (адже у майбутньому все має бути максимально автоматизовано), а потім спало на думку, що у Вас помінялися ролі — бо тепер люди — тільки робочі одиниці, а справжню владу має Система. Головна героїня інтригує. Зрозуміло, що їй важко пристосовуватися, хоча вона і справді цього хоче — або думає, що хоче, бо відмінні думки загрожують її безпеці. Взагалі концепт світу, де емоції заборонені, відкриває багато можливостей. Дякую, буду далі знайомитися з роботою :)