Тіло вимучене відсутністю сну та нормального харчування ламалось розпадаючись на очах .Та потреба продовжувати тільки б не заснути не опинитись там уві сні . Там було страшно чулися крики що вириваються з самої рваної грудної клітини , хрипи , що віддавали тремтінням по всьому тілу . Він просто не міг це було надто переживати це знову і знову , від знесилення вже тряслись руки . Єдине що ним керувало це страх , він повелівав бігти в забуття , ховатись в роботі . Все пливло перетворюючись на суцільну кашу ,що вже не мала жодних зрозумілих образів. Такий стан накатував вже вшосте за годину і знову заковтуючи нову порцію енергетика з чомусь пом’ятої банки Мерлін брав у руки пінцет з ватою ,що вмочена в розчин для чистки картин брався до чортової роботи .
Можливо можна було б прийняти пару таблеток снотворного і це допомогло, хоча б трохи відпочити перед тим як знову прокинутись з панічною атакою та трястись в холодному через не оплату душі в спробах заспокоїтись . Але реставратору було бридко навіть думати про подібний спосіб , вже краще було звалитись в обморок від перевтоми , а ніж зробити щось рівноціне тому , що здатись для його тривожного та втомленого мозку .
Тож продовжуючи роботу він молився всім відомим богам поскоріше померти . Так проходила вже третя ніч підряд , француз просто ігнорував це , як ображена дитина ігнорує батьків . Напевно це продовжувалось би довго а би велика краплина розчину не впала на стіл пропалюючи його наскрізь . Відчувши запах молодик підняв ледь бачучі очі на нове ушкодження на столі чортихнувшись він встав за столу щось пробормотавши щось не розбірливе собі під ніс . Тепер йому було зрозуміло що далі працювати буде неможливо ,але він не здався , а просто вийшов на балкон покурити з надією що це допоможе .
Через декілька хвилин ручка балкона всеж піддалась йогу тремтячим рукам та відкрилась . Запускаючи в свої легені нічне міське повітря , і нехай на вулиці було тепло його морозило . Нарешті знайшовши запальничку в кишені він почав шарити руками по єдиній не зайнятій антикваріатом площі , а саме по столу . Цигарки не швидко піддались ніби знущаючись над і так змученим хазяїном . Відкрити ж було ще більшим квестом ватні пальці ніяк не хотіли піднімати ту трикляту відкидну кришечку . Коли нарешті всі частинки пазлу були складені він затягнувся наповнючи свій організм і все навколо таким противним , але настільки потрібним димом . Мерлін знав , робить навіть в такому стані але це ніяк не завадило йому загасити цигарку о руку залишаючи бридкий кровоточивий слід .
Тут почувся сильний гуркіт що навіть сусідка студентка після сесії вийшла подивитись що то було . Визирнувши вона побачила француза що валявся завалений книжками .