Драма

#містика #відьми #F #В #Міні #Закінчений Вона була відома як зрадниця свого Бога. Її наставниця — не проста відьма, а темна чаклунка, про яку ходили легенди. Навіть священники боялися підходити до її Сутінкового лісу. Ці дві відьми створили свій ковен: їх знали, як темних сестер. Вони удвох жил

#тиждень100слів Одного разу я зустріла жінку дивної краси. Червона помада, невисокий каблук, елегантна сукня, густе волосся й опромінене щастям обличчя. Я так хотіла доторкнутися до того лиця, до того щастя.  Сиділа декілька хвилин за сусіднім столиком та вдивлялася в її чудесні риси.  Боялася піді

#Б #F #міні #фентезі #казкові_мотиви #відкритий_фінал #завершений У кав'ярні «Філіжанка з коліжанкою» завжди було повно народу. Приходили групи, приходили пари, хтось приходив поодинці — втім, останні зазвичай швидко знаходили компанію для легкої бесіди. Існують у всесвіті чудові кав'ярні, де можн

Дівчина стиснула холодну металеву ручку у своїй спітнілій від тривоги й хвилювання долоні, мороз скував мале і слабке тіло поетеси, а, можливо, то був страх: вона ніколи не читала свої вірші иншим. Холодний весняний вітер тріпав русяве довге волосся Зорі, під ногами зникала сльота, чіпляючись до пі

Розділ 2 Ніколи не знаєш, чого очікувати далі. Інколи перша зустріч може бути невдалою. А люди, які ненавиділи одне одного – більше не можуть так продовжувати. Особливо коли, звуки гармат лопають барабанні перетинки, не дають змоги вільно дихати,

Для нього це була не просто двоповерхова будівля, в якій він прожив вісімнадцять років свого життя. Ні. Це була його домівка. Його місце, де завжди чекали, завжди любили. Місце, де завжди було спокійно. Стіни цього дому рідко були свідками сварок, бо сварки? В його сім'ї? Аж ніяк. Це могли бути побу

Людська фігура стоїть на даху сірої двадцяти п'яти поверхівки. Підходить до самого краю, перелазить через низьку перегородку. Людська фігура тепер на краю будівлі. Життя і смерть зараз розділяє лише один крок. У небі густі, сірі хмари, що зібрались задля того, щоб пролити на місто рясний дощ. Прохол

-Ти як? Нормально? Сьогодні цілий день закрита була,в своїх думках. -Все нормально,Ем. Дякую,що подзвонила так пізно.-голос видавав напругу. -Ми хвилюємося за тебе. Навіть не уявляю, як тобі зараз. Це ж він буде поруч..постійно.. -Давай не будемо про це, добре? -Впевнена? Може краще виговорит

Почуття залежності перестає бути солодким , коли на язиці з'являється присмак крові . У будинках кожного живе свій монстр минулого , який терзає душу вже багато років . Їхне головне завдання - вибратися з виру життя чи відчути прохолодний запах смерті . Юність...Гаряча кров. ..Прискорене серцеби

Сюжет: молода жінка заарештована за революційну діяльність. Молода художниця. Піддатися натиску чи померти вільною пташкою. Події відбуваються в камері, жінка встає зі свого ліжка. -Чи має воля таку ціну, чи це задорого для мене? Якщо помру, то більше не побачу небо, не світитиме мені сонце, Не нама

Що може бути спільного між хлопцем, що шукає вбивцю свого батька, і хлопчиною, чиє життя перетворилося на суцільну пастку? Оріджинал про стосунки двох хлопців, що живуть по різні сторони закону. Один - поліціянт-стажер, йде стопами вбитого батька, інший - вимушений виконувати будь-яку майже завжди

#S #Романтика Хлопець глибоко та болісно вдихнув. Його легені розривало від болю та жалю до власного розбитого серця. Людина, що повинна була б кохати його до нестями ще місяць тому, зараз сиділа поруч з ним, розриваючи його на брудні шматки м‘яса, яким воно буває лише у нещасних. —Я нічого не мож

Що може бути спільного між хлопцем, що шукає вбивцю свого батька, і хлопчиною, чиє життя перетворилося на суцільну пастку? Оріджинал про стосунки двох хлопців, що живуть по різні сторони закону. Один - поліціянт-стажер, йде стопами вбитого батька, інший - вимушений виконувати будь-яку майже завжди

#А #N #міні #Закінчений Яскраве світло заполонило кімнату, розбігаючись зайчиками. Легкий вітерець погойдував білий тюль, що, мов пухнаста хмара, загортав сонце своїми примарними руками і розгортав на хвильку чи дві. Барвисті фіалки стояли на столі, купаючись у золотому промінні, простягаючи с

#S #Місяць_Сонце #A #Міні #Закінчений #Драма Натхненно малюнком моєї любої Ріки. Ми були занадто сильними, аби ділити одне небо. Нам двом було мало місця, аби не спалити своїм сяйвом тих, хто дивився на нас. І ми боролися за місце на небосхилі, допоки ця ворожнеча не розлютила всемогутнє Небо.

"Він так швидко пробіг повз мене. Здавалося, ніби це лише струм вразив, для нього я була перешкодою? Чи помітив мене взагалі? Чи подумав, що я лише опір вітру?" Юкі сіла на край моста, єдине, що тепер її підтримувало — заржавілі поручні. — Куди ти біг? Ноги дівчини звисали до зеленого, мутного озера

#N #A #Міні #Завершений #оповідання Колись, немов у минулому житті, я наївно вірила людям. Колись я любила людей так само сильно, як і боялася. Я вірила, що моя Спокута — моє щастя. Мої близькі люди і однодумці. Я вірила, що в моєму житті є люди, яких я можу такими назвати.. Я вірила, що зак

Ступор. Темний, холодний та в'язкий. Хочеш ти цього чи ні — він поглинає тебе, краде можливість мислити, говорити, рухатись. Наче в твоїй голові перегоріла лампочка, яку ти не можеш замінити. Але може замінити хтось інший. Вона в чиїйсь квартирі. В чиємусь креслі. Хтось поступово вкручував її лампоч

— Довго ти ще збираєшся жити у готелі? Раптова репліка подруги злякала стрілку Аполлінарії, і та пішла легкою хвилькою. “Гадство, знову переправляти” Чи довго ще вона збиралася жити у готелі? Ну, як вам сказати... Після того, як дівчина гордо відріклась від матеріального забезпечення від своєї любої

Тіло вимучене відсутністю сну та нормального харчування ламалось розпадаючись на очах .Та потреба продовжувати тільки б не заснути не опинитись там уві сні . Там було страшно чулися крики що вириваються з самої рваної грудної клітини , хрипи , що віддавали тремтінням по всьому тілу . Він просто

Райвен Хілл. Хлопець-мрія. З заможної сім'ї,красивий,спортивний. З хобі-басктеболл. Обожнює бути в центрі уваги і завжди бути на першому місці. Як ви вже зрозуміли,типічний американ бой. Мрія для дівчат всієї старшої школи (і навіть середньої). Він був знатним холостяком,розбивши серця тим,з ким

Розплющуючи очі від виття сирени , безпомічно кричу в подушку з однією думкою : коли .це .все .закінчиться. Тремтячі руки тягнуться до блимаючого екрану телефону,ледве не кидаючи його у стінку ,бо бачу що там лише 3% через відключення світла. Іноді здається, що ненавидіти більше просто неможливо.

Що може бути спільного між хлопцем, що шукає вбивцю свого батька, і хлопчиною, чиє життя перетворилося на суцільну пастку? Оріджинал про стосунки двох хлопців, що живуть по різні сторони закону. Один - поліціянт-стажер, йде стопами вбитого батька, інший - вимушений виконувати будь-яку майже завжди

Соняшники, вона хотіла бути оточеною ними.Марія найбільше всього жадала бачити до кінця життя небо з жовтими квітами. І ось, вона у білій сукні, боса, лежить у полі і дивиться на білі хмари, але соняшників нема, лише пшениця.Спочатку було боляче і важко, виходило криво, нібито малюнок маленької дити

Вітер здув останні пелюстки троянди у саду, тепер уся трава була вкрита рожевими та червоними тяточками. Сонце прогрівало останні дні літа, зими та осені, ніжні промені нагрівали холодну шкіру юнака, що лежав на траві, далеко від кущів квітів. Він не любив ружи, для нього вони були колючими, нібит

Сон бачу кожен день один.. Свист, той шалений плач Одне видіння сто годин Падіння зірки — Бач, бач! Вогняно освітлює чорноту У небо мов в вічність загляда На неї крізь шаль загорноту Хто ж знав про ці незвідані дива? Спалюють ліса — усе життя Залишаючи багряні тона Виром збиває з ніг його виття С