Розділ 2
Ніколи не знаєш, чого очікувати далі. Інколи перша зустріч може бути невдалою. А люди, які ненавиділи одне одного – більше не можуть так продовжувати. Особливо коли, звуки гармат лопають барабанні перетинки, не дають змоги вільно дихати, а ридання перетворюється на неосяжні крики, які просять лише одного, щоб швидше закінчилося.
Молодість – це те, що так прагнуть придбати багачі, і те, що хочу забути я. Правду кажуть:»молодість – гидота, а старість не радість.»
Усе, що може розповісти, це – те, чому так добре знаю французьку. Ні, не через круасани, батоничи оту відому Ейфелеву вежу. Можу й даліпродовжувати список, або просто назвати причину.
Лайма – вся справа в ній. Та, яка придушила мій егоїзм й створила інший світ між нами двома.
Тоді , хоча осінь вже правила, літня жара відчувалася. Я був юним, кремезним, високим, засмаглим. Молодик, який ще, навіть, не знаю, відколи вирішив стати солдатом та служити щитом для цивільних. Тоді вчився на снайпера, був на другому курсі, в Києві. Хотів продовжувати сімейну справу; мій батько, дядько й дід були військовими, аж до капітанів дослужилися.
Лайма тоді вчилася на медсестру й працювала санітаркою. Нічого такого в цьому немає. Багато хто так робив із студентів. Але хтось та й намагався з неї покепкувати, мене дивувало те, як вона правильно вміла підібрала слова. Тож, коли з неї сміялися через, те що тамиє поли в лікарні та чоловічий казармі – вона казала:»Manager of cleaning’ краще знає». Що до її зовнішності - невисока, струнка, наче соломинка, а шкіра бліда, немов тойсніг, що на картині «Зимовий пейзаж із ковзанярцями» ХендрікаАверкампа, волосся темне, м’який овал обличчя, прямий ніс, тонкі вуста, рожеві щічки, а очі– такі yeuxperçants’. Тай сама вона янгол, який спустився на землю, щоб люди могли побачити творіння Боже. Красуня неймовірна. Але найбільше мене вразило інше. Так от, наша перша зустріч.
Бурно обговорюємо , ідучи в столову з друзяками, нову санітарку.
- Я її ще не бачив, але кажуть, що.., - малює круг у повітрі й облизує нижню губу, прицмокуючи – така…- Не міг підібрати правильний прикметник високий голубоокий блондин на ім’я Михайло. Якби мій дід його побачив, сказав би , що німець.
-От би подивитися на неї хоча б одни…м -не закінчив говорити, як замер на місці Федір, якому явно не вистачало соматотропіну’. – Дивіться. - Тика пальцем на дівчину, яка нахилилася і викручує ганчірку.
- Ну? - крокую далі – вони за мною. Хотів обійти її, аж тут чую ляск – дивлюсь на хлопців, які тичуть у мене, а потім на неї. А та зняла черевик і почала мене бити ним.
- Думаєш, якщо дівчина, то все можна. Та я знайду на тебе управу.
- Ти не так зрозуміла?
- Не так?
Піднімаюся і хапаю її за зап’ястя. Прижав до стіни.
-Це ще хто на кого управу знайде?
- Я все розкажу полковнику?
- Почекай ти, я ще нічого не зробив. Хлопці, ви куди? – дивлюся, а очі-зорі, такі світлі, перший раз спостерігаю за такими. – Давай так,я тебе відпускаю, а ти мене не б’єш. Згода?
Відпускаю й бачу, що погляд став сумним, здалося, що в неї забрали щось дороге її серцю.Мовчки обертаюся і йду.
- Chèvre’!
Manager of cleaning з англ. оз. менеджер з прибирання.
Yeuxperçants з франц. оз. пронизливі очі.
Соматотропін – гормон росту.
Chèvre з франц. оз. козел.
Хендрік Аверкамп «Зимовий пейзаж із ковзанярами»
