Чарівний світ, о мариво днів моїх сумних!
Усе- усе на світі я віддам, і навіть розуміння істинних...
Поривів, мрій й нескорених бажань.
Повстань!
Здійми порізанії крила, струси пил з старих своїх чобіт.
Єдиний й неповторний, ти- життя свого моноліт.
Вільних думок високий політ.
Падіння- урок незамінний, що вчить свого учня, а учень сумлінний.
Вірний власному серцю, шкребеться на гору, у вись.
Подивись!
Яка ж краса довкола, які лінії малює земля.
Ти ж можеш поринути в даль і кружля...
Дивуватись просторам, вивчати нові світи.
Можеш навіть не летіти, а йти...