перепиши мій контакт в телефоні — витри це кляте червоне сердечко, зроби вигляд, що ми незнайомі і згадай лише тоді, коли питимеш сам один в порожній кімнаті. львівське світле, без заперечень. чи коли, закуривши на балконі, покличеш мене на автоматі. за старою звичкою, пагубнішою за куріння. а ще ти молився мені наче іконі та казав, що я назавжди пустила в твоїй квартирі коріння. проте доля — штука страшна і ніхто з нас в нех не вірив. можливо, саме тому ця безпринципна коза прийшла якраз тоді, коли в селі де мешкає твоя мама, закукурікав півень. рівно о четвертій ранку. коли я, повернувшись з бару, заявила тоді, що зустріла прекрасну даму, а ти — дівчину-лесбіянку.
top of page
bottom of page