На пустій вулиці Києва завила гітара.
Поламані ноти бігали по тротуарах.
Похилилися голі каштани, за кимось тужа,
Білі листи без конвертів намокли в калюжах.
Блукав синій вітер у пошуках дому,
І місяцю в темряві було страшно одному,
З дахів сипався попіл згорілого туману,
А я стояв біля квітів тобою стоптаних.