Ти поглянув на мене з болем
Не приховуй цього,прошу
Я ж знаю що вона не море
і не тонеш ти в ній досхочу
Вже ніколи не відчуєш аромати тієї любові,
Що манила тебе восени.
Вересень прийшов з громом,
Аот серпень пішов назавжди
Не ховай своїх слів,
У кишені нашої долі
Бо вкраде в нас їх горе.
Горе, чужої любові.
А вона тебе цілує, правда?
Коли в небі вже гаснуть зорі.
Чи обіймає тоді на світанку?
Коли згадуєш мої очі.
А може п’є із пустих бляшанок,
Коли шукаєш в юрбі той образ,
що влітку затьмив туманом.
