Твій янгол йде десь біля тебе,
Але чомусь нічого не каже й поки не запитує..
Він знає про тебе все. Дитинство,твій шлях і гріхи .
Твій янгол запитував лиш раз в кінці,
Запитував про дивний сміх,який в житті твоїм лунав не раз,
Запитував про дивний біль,який відчув десь поміж хвиль де крику ніхто б не почув..
Що відповісти ти не знав,бо сміх і біль ще не пропав..
І сміх і біль зробили гріх,але тобі..Бо тільки ти не втримався в той рік.
Та як ти міг? Чому не витримав..? - Зламався.
Ця відповідь лише для тих,хто зрозуміти його міг.
Бо як же витримати те,що він робив ці всі роки,бо як же витримати те,що він зробити вже не зміг..
Твій янгол сказав про твій гріх,пробачу всі,але один залишиться вже на душі,чи розумієш ти який?
- Я розумію.
- То в чому тут твоя провина?
- Бо як зламався то я втік,
Взяв ніж і сам себе ним вбив..