"Психопомп приходить уві сні". Хороша ідея. То скажіть, будь ласка, ліричний герой хворіє чи ні? І ще дещо: не знаю, чи доречно питати, але чому ваш нік "Дама без ім'я"? Наче за правилами повинно бути "без імені".

"Психопомп приходить уві сні". Хороша ідея. То скажіть, будь ласка, ліричний герой хворіє, чи ні? І ще дещо: не знаю, чи доречно це питати, але чому ваш нік "Дама без ім'я", а не "без імені"? Він так і був задуманий, з помилкою?

Дуже круто і цікаво написано. Можливо, щось із цього мені здалося, але словосполучення "білий коридор"(Лікарня? Світло в кінці тунелю?)і "я проведу тебе кращий світ" змусили мене подумати, що ліричний герой тяжко хворіє і може померти, а знайома незнайомка - провідник у потойбіччя(Сама Смерть? Його загибла кохана чи родичка? Хтось іще?). Вдень йому погано, але сни з нею вночі його радують. Цікаво, як ви це насправді задумали?

Я так і зрозуміла, що не мало бути. Щодо сексу тільки між людьми, теж така. Мені дуже подобаються твори про антропоморфних тварин та ці персонажі самі по собі(так, я фурі), і щиро не розумію людей, які створюють і дивляться/читають порнографію з фурі-персонажами, вважаю їх збоченцями якимось.😐

Дякую вам, що фанфік без фантастичних алюзій на секс, а то я спочатку злякалася. На російському Фікбуці бачила твори з такими алюзіями, і це завжди викликало огиду та крінж. На думку тих авторів яку реакцію взагалі це має викликати? Сміх? Сексуальне збудження? Ідея прикольна, продовжуйте далі. 👍🏻

Вау.😮Це дуже цікава та романтична ідея.

На початку вірша подумала, що ліричний герой звертається до самого себе, а виявилось, до дівчини(Бачу вже все навороченішим, ніж є насправді 😅). Як я зрозуміла, він її вважає своєю музою, так? Цікаво, дівчина слухає, коли поет говорить їй про розумні речі(про людину і тварину класний оксюморон👍🏻), чи вона холодна і їй все одно?

Це вірш про якийсь психічний розлад? Він у вас хороший. Атмосфера депресивна, але мені здалася доволі заспокійливою, як сумні пісні. Згадалися твори Ольги Кобилянської з програми 10 класу, дещо схоже. Вибачте, якщо зрозуміла ваш вірш неправильно чи чимось іншим образила.

Слухайте, Душа Полів, а як на вас підписатися? Тут взагалі можна це зробити? Кнопки не бачу, хоча це сам по собі дуже незручний сайт.

Я в шоці, що на звичайному сайті в інтернеті є настільки професійний і цікавий твір. Жахлива несправедливість, що ця шикарність вже 6 днів тут висить, а досі жодної вподобайки. У вас в цьому оповіданні просто чарівна мова, вона створює містично-філософську атмосферу, і вийшло реально сумно. Особливо сподобались описи потойбічних світів і абзац "не смерть запускає ракети".

Сподобалося. Стиль приємний, читати легко. Як я зрозуміла, мова йде про школу в англомовній країні, судячи з прізвищ "Мейсон" та "Ровер", а Жан хлопець якогось французького походження, так? Пішла читати другу частину.