#пейзажналірика #N #залізниця #природа #маленькемісто #духпригод #наївнийвайб #позитив #юність #міськалірика #степ #Одещина #спогади #експеримент #вулиця #прогулянка За вітром, за його свистками, Остиглу каву допиваючи, Щоб він від мене не утік, Між залізничними шляхами Іду за місто, доживаючи Свій підлітковий юний вік. Переплелись асфальт і трави. На диск крізь хмари поглядаючи В демісезонному взутті, Без грандіозної підстави Про всі жахіття забуваючи Ловлю хороше у житті.

Гей, світе, ти чому такий складний?! Так невідомий нам, такий неоднозначний? Ти набагато більший, ніж хтось бачить, Ми розібратись маємо в тобі. Не розуміюсь на стількох речах! Та знаю, хоч усе, мораллю знане: І "треба", і хороше, і погане Є тільки в наших людяних очах, Хай в головах лишить глибокий слід. Для нас тоді я прозвучала б дивно, Та мріять про тебе без війн - наївно. Бо ти старий забудькуватий дід. Чи, світе, прийде наш фінал лихий Настільки скоро, як його малюють? Чи все ж зусилля наші нас врятують І будем жити не одні віки? Мовчи. А я не вірю в злі думки.

#конкурс #громадянськалірика #патріотичналірика #віршіпроукраїну #віршіпровійну #віршіпротварин #тварини #війна #алегорія #N #коти Знов миша ця біжить щосили, Знов утікає від кота. Вона розправить хоче крила, Його аж бісить ця мета. Бо він назвав її сестрою. Щоб гратись нею, як хотів. Брехав, в'язав її з собою І милом в очі прихистив. На всі чотири лапи стала Й, ще раз прокинувшись од сну, Уже не миша - капібара Не здасться й під вогнем КАТУ! І навіть півень не знесеться, Не свисне на горі ніхто, Як допотопний кат уб'ється, Бо він же сам в могилу рветься, Під кожним дном знаходить дно.