«Іспит Героїв: Майже заключна частина іспиту»
Вже пройшло два тижні , заключний етап екзамену мав розпочатися сьогодні.
Учні вилікувалися від всіх пошкоджень та продовжили тренування, хоча ніхто не забув про те що сталося, про той інцидент і про Руді – який почував себе набагато краще без дірки в животі. Він вийшов з коми три дні назад та дізнався від лікарів , що його аура стала нестабільною та про те , що він втратив свої здібності , через те що тепер його енергія не проходить до всіх «Точок духу» .
Точки духу – це точки, по яким тече магічна енергія , вони є частіше у носіїв кристалу , або в їхніх дітей у яких є ген мутації . Проте бувають випадки коли такі точки з’являються у звичайних людей, які займаються магією , або духовними практиками.
Ці дні пройшли надзвичайно швидко , деякі учасники встигли поїхати додому, а деякі залишилися в гуртожитку та тренувалися там.
Чед, Шедоу , Джон та Тобі часто проводили час разом , як на тренуваннях так і у вільний час. Також Есмерай, Цинь , Мураї часто проводять час разом.
Хлопці сиділи в спільній кімнаті гуртожитку та чекали коли розпочнеться іспит.
- Руді звісно справжній мудак, але все ж навіть ворогу не побажаєш потрапити в таку ситуацію. До того ж він міг загинути , якби його не зцілила леді Морґана. – Заговорив Тобі.
- Ех, хотів би я побачити леді Морґану…
- Джоне, тобі ще до неї рости і рости. – Відповів Тобі.
Коли Джон почув слово «рости» він неначе оскаженів та напав на Тобі, вони почали гамселити один одного.
- Якщо по місту ходять такі сильні мутанти , що можуть пробити голими руками такого бика як Руді то це значить , що нам торба, чуваки. – Заговорив Шедоу.
- Я ненавиджу цих «котів» , ми повинні помститися за Руді! Бо на його місці міг бути кожен з нас… - Заговорив Чед.
- Що за нюні ви тут розпускаєте? «Я помщу-уся за-а Ру-уді-і-і-і!» - Почав сміятися з них Цинь стоячи на своїй палиці , як ось він впав на землю.
- Недобиті покидбки, що готові до іспиту , сьогодні я вас на законних підставах зможу відгамселити. – Проговорила до учнів Відьма, яка дверима збила Циня з палиці.
- Йой… Вибач , я випадково ! – Магічною силою вона підняла мавпу з землі в повітря та жбурнула в відчинене вікно.
***
Уже ось-ось мав розпочатися довгоочікуваний іспит, глядачі нестримно чекали ці всі дні та переживали за учасників до яких вже встигли прив’язатися. Учасники вже не так хвилювалися як в перший раз, та чесно кажучи їхні думки ніяк не могли сконцентруватися на іспиті після інциденту.
Хоча ніхто не ділився один з одним переживаннями та справжніми думками , але всі учасники зрозуміли , що бути героєм не так легко як здавалося.
- Доброго дня, всім вам! – Заговорив директор асоціації героїв та продовжив. – Ми приносимо вам щирі вибачення через затримку такої важливої події у нашому місті герої Криштал-Сіті , як ми знаємо в інших великих містах іспит вже закінчився і всі керівники та герої міст передають нам слова підтримки!
Публіка почала аплодувати після цих слів, але одразу затихла коли директор підняв руку в гору.
- І щоб ще більше підбадьорити вас та молодих героїв, у нас є сюрприз. Ваші оплески , пані та панове! Привітайте короля Артура та Лицарів круглого столу!
Нарешті закінчив тягнути директор , а коли всі побачили короля та Лицарів круглого столу то почали аплодувати та кричати з такою силою що можна оглухнути. Одного чоловіка навіть вивезла швидка, бо він впав без тями з піною з рота.
- Нічого собі сам король! – Здивувався Чед.
- Дуже добре, тепер моя ціль зганьбити вас лохів перед самим королем! – Втішаючи промовила Жизель.
- Можеш не лякати нас відьмо! Навпаки я зроблю так , що ти зганьбишся перед королем… - Відрізав Шедоу.
- Краще не дратуй її… - Прошепотів Чед.
Через одну секунду Шедоу валявся на землі з здоровою гулею на голові.
- Ну тепер я справді трохи хвилююся , бо тут такі великі люди, а якщо я програю? Господи боже, мене мама з татом додому не пустять… - Хвилювався Тобі.
- А я навпаки тікаю від своєї сім’ї . Я не хочу бути героєм просто тут дають житло та гроші , а працювати я не хочу – це порушує мій внутрішній баланс. – Говорив Шедоу , але його ніхто не слухав.
Король сидів на здоровенному стільці , це був здоровенний чолов’яга під три метра заввишки та тілом яке було на піку людської сили ,якщо короля Артура можна було назвати людиною, бо жив він вже десь тисячу років.
Одягнений він був в зелений костюм з луски дракона – яка славилася міцністю , на його грудях була зображена золота корона на червоному фоні , а на цій короні був його кристал ,який світився янтарним кольором. На плечах в нього був закріплений червоний плащ .
Волосся його було сивого кольору , він мав довгі вуса та бороду, а на чолі носив корону оздоблену трьома каменями.
Король встав готовий говорити, оператор навів камеру на нього та вивів зображення на головний екран.
- Щиро вдячний вам за такий теплий прийом! – Заговорив він до слухачів. – Вітаю вас на другому етапі іспиту в славетному місті Криштал-Сіті , та бажаю успіху учасникам. Надіюся ви зможете мене здивувати бо іспит в столиці був досить цікавим!
Я знаю , про той інцидент та знаю , що зараз всі обговорюють його.
Не варто думати , що ми зігноруємо цю подію. Обіцяю вам всі хто це вчиняє будуть покарані! – Запевнюючи в справедливості публіку він продовжив.
- А тепер давайте разом відпочинимо та насолодимося цією довгоочікуваною подією!
Після слів короля прозвучали шалені оплески , король Артур посміхався та купався в своїй славі багато хто мріяв би про таке , але не всім подобалася така слава та увага.
Наприклад , сер Ланселот Озерний – який був головним лицарем круглого столу. Він відчував себе на такій публіці м’яко кажучи не в своїй тарілці.
- Мій королю, чи дозволить ваша милість, відлучитися мені по вкрай важливим справам , які є конче невідкладними? – Запитав сер Ланселот короля.
- Ні в якому разі. – Прозвучала швидка та лаконічна відповідь.
- Але… -Хотів було заперечити він, але його відразу перебив король.
- Ні! – Вже з приказним тоном відрізав Артур та більше не давав приводу на розмову з ним.
Ланселот був вимушений сидіти на цьому іспиті, хоча це було йому зовсім непотрібно. Всі лицарі сиділи по сторонам від короля та директора.
У читача може виникнути запитання «Хто такі ці лицарі круглого столу?» зараз я вам розповім:
Лицарі Круглого столу
Створена королем Артуром команда найсильніших супергероїв королівства Велика Руїнія , які вірно служать королю.
Сер Ланслелот Озерний – це чоловік середнього зросту та віку, з сивим волоссям та червоними очима.
Славнозвісний лицар Круглого столу, лідер команди , той хто відповідальний за прадавнє зло вампіра Владислава Когтизуба. Якого ще за давніх часів захопив король Пендрагон, він намагався вбити цю потвору , але потерпівши невдачу запечатав кровососа в темницю. Коли Утер був на грані поразки у великій війні , він уклав угоду з Когтизубом та залучився його підтримкою переміг у війні.
Здібності Ланселота допомагають йому контролювати потойбічних істот, його сила чиста та свята енергія. В битві він кличе свого покровителя бога святості й добра Бонума, який залучає його підтримкою.
Його кристал червоного кольору- наділив його здатністю яку він назвав Вогонь очищення.
Прайм Персіфаль – могутній воїн в обладунках, ніхто не бачив його обличчя. Відомий своїми п’яти подвигами, голими руками міг повалити зграю лісних левів.
Морґана Ґорлуа – могутня чарівниця та медик в команді .
Яшма Аргунський – маленький чоловяга з горбом на спині , коротко стриженим волоссям рудого кольору. Має третє око на чолі.
Його здатність перетворення у великого дракона, не дивлячись на його вигляд він вправний вояка, який використовує свої сили лише коли на це є потреба.
Догрест Борс – має знатне походження якого полишений через свою зовнішність. Він виглядає як малий песик , але він дуже швидкий та сильний .
Він катував себе тренуваннями , щоб повернути прихильність сім’ї.
Ось ви й познайомилися з цими славетними лицарями і тепер знаєте трохи більше ніж треба. А з леді Морґаною ви вже знайомі з попереднього розділу.
На вже всім знайому арену вийшов Ковбой , треба вточнити, що сьогодні він був нарідкість тверезим.
Це був здоровий чолов’яга з коротким чорним волоссям та неохайною щетиною, чорнезними синцями під очима - які були як в нього так і його батька від народження. Ще досить привертав увагу золотий зуб на його широкій, тупорилій посмішці
- Вітаю вас шановна публіко! – Заговорив він з запалом та випадково випустив цигарку з зубів. – Дідько! Якого біса?! – Пролаяв він, достаючи ще одну з коробки.
- Вибачте королю Артуре , за мого безглуздого сина… Не зміг я виростити справжнього героя… - Затягнувшись цигаркою сумно видохнув директор Ендрю.
- Не варто вибачатися старий друже! Вуді славний малий. – Відповів король. – Вуді славний хлопець? – Засміявся та повторив Докто – колишній супергерой та вірний друг директора. Він був кіборгом та вже мало походив на людину ззовні.
Ковбой підпалив цигарку пальцем , яким міг стріляти немов пістолетом та продовжив говорити.
- Сьогодні на вас чекає найцікавіше, ФІНАЛ ІСПИТУ!!! – Прокричав Вуді після чого почулися оплески.
- Тепер попрошу учасників трохи сконцентрувати свою увагу на моїх словах , бо зараз я розповім вам , що вам потрібно зробити.
Правила другого етапу іспиту:
Учасників розділять на команди;
Всі команди повинні спіймати злочинця (Злочинців будуть грати вчителі);
Головна ціль відібрати викрадений предмет;
Учасники не знають в якого із злочинців викрадений предмет, тому їм потрібно затримати всіх злочинців;
Щоб іспит був чесним вчителям забороняється використовувати здібності.
- Якось так… – Завершив Ковбой тим , що заснув.
За декілька хвилин на сцені з’явився чоловік схожий на індіанця, в якого були дивні брови схожі на голки чи антени, а на руках росли голки як у дикобраза – це був супергерой Хістрікс.
Він підійшов до Ковбоя взяв його під руку та хотів було вивести , як той прокинувся.
- Не чіпай мене, злочинцю!!! – Сонно промовив Ковбой та вдарив Хістрікса в живіт.
- АААА! – Харкнув кров’ю індіанець та вдарив його у відповідь.
Директор ледь не втонув у кріслі від сорому та тільки промовив , що це в рамках шоу.
Учні просто спостерігали за всім з балкону. Тим часом Шедоу не міг не думати які «Професійні герої» не професійні, його чомусь дуже турбував факт, що все йде не по плану.
Глядачі були вражені яке цікаве шоу було цьогоріч , навіть сам король був вражений таким нетиповим початком.
- Ахаха, гарно він луснув тому патлатому! – Заговорив один з лицарів короля Догрест Борс та виляв хвостиком.
- Маєш рацію, жалюгідне чотирилапе створіння! Але було б ще гарніше якби любий Ланселот зняв хоча б одну печать… Було б весело вбити стількох людей відразу! – Пускаючи слину говорив безумний древній вампір.
Коли сер Ланселот тільки подивився на вампіра , той відразу відповів , що просто пожартував.
Ковбой запросив на арену всіх учасників та вчителів , після чого оголосив початок іспиту та сказав , що буде коментатором.
На арену вийшли учні: Чед, Шедоу , Кармен , Есмерай , Цинь, Джон , Тобі ,Ноа, Мураї , Віктор , Лу, Стефанія, Луїс, Томас та Рок Знатний! Всі вони були в очікуванні поєдинку з вчителями.
Після учнів вийшли вчителі: Йорген, Жизель , Йоланда, Ітан та герой відомий як Пострибайко.
Всі вчителі , які грали злочинців були одягнені в зелені спортивні костюми , а на плечах були метрові дерев’яні коробки в формі гробів. Пострибайко нервово ковтнув слину бо коробки були практично його зросту, а Ітан зрозумівши страх свого приятеля прошептав йому на вухо.
- Якщо щось піде не так, ця коробка стане твоїм новим будинком… Бажаю успіху , друже.
- Ну спасибі… Ти ідіот?! – Закричав на цілу арену коротун. – Думаєш то смішно нести на спині цю бандурку , а ще в додаток втікати від… ДІТЕЙ… Ти пам’ятаєш чому я не люблю дітей , Ітане?
- Хм, це було б справді цікаво дізнатися, бо я не пам’ятаю цю історію. – Промовив Хістрікс, який чомусь вийшов до них. – Я пам’ятаю чому ти не любиш собак, кішок, динозаврів , ящірок , птахів , слонів , змієголовів та не побоюся цього слова ПРИВИДІВ, а щоб ти дітей не любив – це я зовсім не пам’ятаю.
- Привидів?! – Закричав та оціпенів низькорослий гномо-карлик.
Йорген справді ненавидів Хістрікса та весь час здержував себе , але чаша була вже повною і ось він зник , а за долю секунди був за спиною Хістрікса.
- Що?! – Зреагував Крістофер, але було вже пізно бо Йорген наніс йому потужний удар , який відніс Хістрікса кудись в місто.
- Круто , це ж 3-Д ефект! – Проволав якийсь глядач над яким пролетів Хістрікс.
- Слухайте, я не розумію , це якийсь жарт? А може ви трупа клоунів?! Я сам Шедоу Тіль з поважного роду прийшов у це задрипане місто з самого Бітету , де проходив тренування , але про це в інший раз. Коротше кажучи , з вас герої як з цього низькорослого баскетболіст!
- Ти сказав «Низькорослий»? – Небо вкрилося грозовими хмарами та обличчя Джона перемінилося , а м’язи стали в рази більші.
- Не варто було це говорити , якийсь там Шпердоу з Башмаколяндії , вали в свій санаторій та пий водичку, бо зараз я наб’ю твою гузичку. – Взвався Пострибайко поки Шедоу невпинно терпів десятки а то й сотні тисяч ударів в секунду.
- Хто дозволив тобі відкривати свого рота?
- Ой, забув запитати відьму , що мені робити. Ти була б гарною прибиральницею в моєму домі.
- Шедоу, мені здається тобі варто заспокоїтися.
- Замовкни ти, Бобер Сонік! Дуже треба мені твої поради… Ти ,Чеде, не кращій від цих йолопів , які зібралися тут.
Всі глядачі , судді , герої та лицарі обурилися тому , що їх назвали «Йолопами».
- В ньому щось є…Цей хлопець мені подобається! – Заговорив Владислав Когтизуб.
- Так, це мій учень! - Відповів директор з запалом. – А ще той що схожий на блакитного бобра.
- Блакитний бобер? – Нестримавшись гавкнув Догрест.
- Божеее , директор асоціації героїв та вампір говорять про блакитного бобра… - Подумав сер Ланселот.
Чед був ображений , що його назвали Бобром Соніком в негативному розумінні цього зовсім непоганого слова, бо комікс «Бобер Сонік» був створений його батьком. Тому він вирішив як слід провчити Шедоу та не хотів стримувати свою особистість шкільного хулігана , яким він був в школі , але перестав ним бути , бо став на сторону добра. З дитинства він мріяв бути справжнім героєм , але народився без якихось надзвичайних сил та був досить ображений цим , але коли він отримав кристал він зрозумів , що битися з лузерами можна офіційно і без проблем з директором, ставши героєм.
- Шедоу! – Закричав Чед в повний голос.
Шедоу подивився на нього з повним непорозумінням та запитав , що той хоче.
- Ти перегнув палицю , я знаю , що ти досить нездержаний і намагаєшся контролювати гнів, але виходить це в тебе поганенько. Тому я вирішив тобі допоможе заспокоїтися дружній двобій зі мною. Я принижу тебе на очах людей , яких принизив ти. – Промовив Чед.
- Цей малий має рацію, або ні. Я просто хочу подивитися як принизять лобастого. – Промовив Пострибайко , але ніхто не зреагував.
Директор встав , оператор направив на нього камеру та директор почав говорити:
- Зараз шановні глядачі, мої учні проведуть справжній дуель, щоб ще більше задовольнити вас. Вперед!!! – закричав він.
Обидва хлопці вийшли на арену та стали навпроти один одного, як ось Ковбой, який весь цей час спав, випадково натиснув на кільканадцять кнопок одночасно.
Земля під ногами хлопців почала рухатися , геометричні фігури увійшли в землю, сама арена піднялася в гору , а з підлоги висунулися списи – які не давали впасти на землю.
Арена в чотирьох сторонах вкрилася вогнем , а в центрі з’явився басейн в якому плавав змієголов.
- Боже , я мало не пробив свою дупу , а потім міг стати шашликом , а тепер ще й ЗМІЄГОЛОВ!!! Як я вже й казав , я до чортиків боюся ЗМІЄГОЛОВІВ! – Заволав Пострибайко та витягся над списом у дивній позі , а коли повернувся то побачив , що спис розрізав його комбінезон , а він виставив дупу на показ всій публіці.
- Гарний зад, друже! – Пожартував Ітан.
Фото з його задом швидко обійшли інтернет та стали мемом.
- От бачите, це ваші герої? Герої – які трясуть дупою? – Продовжував поливати образами асоціацію.
- Думаєш я хотів трясти дупою перед людьми? – Відповів ображено Пострибайко , але ця фраза теж стала мемом.
- Слухайте, а тут досить цікаво! Я думав , це буде черговий скучний іспит , а тут і без іспиту весело! – Радісно ділився своїми думками Яшма , але лицарі його не слухали.
Король напрочуд здавався спокійним та спостерігав за цією клоунадою, але так не можна було сказати про Ланселота , який був ображений та роздратований поведінкою Шедоу.
- Отже, розпочнемо , Шедоу? – Запитав Чед.
Шедоу нічого не відповів і тільки мовчки смикнув головою. Вони почали бігти один до одного , коли Чед накинувся на нього з кулаком Шедоу швидко ухилився та прискорив удар ногою своєю силою вогню, Чед встиг блокувати його удар , але не очікував отримати ще один в ту саму мить.
Коли Чеда віднесло від удару вверх Шедоу не чекаючи наніс потужний удар по спині Чеда , але вмить Шедоу віднесло від Чеда та його волосся встало дибом.
- Що ти зробив?!
- Напевно випадково тебе задів мій струм… Млинці, я не дуже вправно володію своєю кристалічною енергією , я отримав кристал декілька місяців назад.
«Декілька місяців тому. Те , що він може керувати кристальною енергією без тренувань вражає!» Подумала Жизель , але закричала наступне:
- Дебіли, ви зараз витратите всю енергію! Я забороняю вам використовувати кристальну енергію! Бийтеся як чоловіки!!!
- Не хотілося б визнавати , але відьма має рацію. З такими темпами ми не зможемо скласти іспит. – Погодившись відповів Шедоу.
- Окей, тоді давай як справжні чоловіки! – Закричав Чед.
Весь натовп не міг здержатися від очікування чоловічого поєдинку.
- Та-а-ак!!!! Ось так повинні вирішувати проблеми чоловіки! – Не стримав емоцій директор.
- Абсолютно згоден з вами, мій друже! –Погодився король.
Чед та Шедоу подивилися один на одного та відразу зрозуміли , що робити.
В одну мить обидва хлопця закричали , що є духу та напружили м’язи так , що їх одяг мав би розірватися, але він це не зробив , тому вони своєю енергією розірвали верхній одяг. Після чого по черзі почали позувати та хизуватися своїми м’язами.
Насправді публіка очікувала махання руками та кулаками , декілька вибитих зубів чи щось в тому роді. Але вони отримали , щось набагато цінніше ніж доісторичні методи вимірювання силою, вони отримали щось що не можна описати , немов заряд чистої енергії наповнив їхні тіла!
Що може бути краще ніж така чиста юнацька наївність? Ніщо! Бо тільки змагання двох впевнених в своїх силах чоловіків можна назвати кращим за все, що тільки існує.
Хлопці кидали виклик один одному , вони розбивали та підіймали важкі каміння , бігали на перегонки , билися з змієголовом – який переміг ,як одного так і іншого. Але вони були практично рівними по силі та контролю , лише відрізняло їх те , що Чед був більш спокійним та тупим, а Шедоу хоча і був більш розсудливим не міг контролювати свій гнів. Хлопці вирішили закінчити дуель міцним рукостисканням!
Виграла дружба! Що може бути краще ніж справжня чоловіча дружба? Ніщо!
Після цього всього хлопцям видали новий одяг. Арену розчистили та забрали всі небезпечні речі, деякі глядачі виснажилися та було розпочато перерву.
І нарешті іспит підходив до початку, всі учасники зібралися на арені в очікувані.
На табло висвітили п’ять команд по три людини.
Команди:
1) Джон Перес, Віктор Чорний та Есмерай Дікапріо проти Дикої рисі;
2) Цинь Чхень, Чедвіг Сміт та Шедоу Тіль проти Темної відьми;
3) Тобі Уест , Ноа Вест та Мураї Бехрам проти Спортсмена;
4) Рок Знатний , Лу Квонг та Томас Роузмен проти Пострибайка;
5) Луїс Джексон, Кармен Джексон та Стефанія Лісіцина проти Райдужника.
Вже зовсім скоро читачі нарешті зможуть дізнатися як пройде заключна частина іспиту на героя! Що може бути краще ніж це? Ніщо!