Літо, сонце тебе зігріває, теплий вітерець дарує прохолоду. Я сиджу під улюбленим деревом. Його крона неймовірно величаві та старезні. Я бачу, що стовбур став дуже міцним немов скеля, а гілки здається дістають до самого неба. Хмаринки торкаються його зеленого листя, які ж вони м'які та пухнасті. Теплі сонячні промені намагаються пробитися крізь білу та пухнасту ковдру. Вітер неймовірно ніжно обіймає, а пташки співають свої найкращі пісні. Квіти біля твоїх коренів захоплюються твоєю величчю. Їхній аромат наповнює п'янким ароматом усе біля тебе.
Я дивлюся на всю цю красу і в моєму серці виникає спокій. Я знаю, що біля тебе завжди можна посидіти та відпочити. Це моє місце сили.