Інше

#LegensOfChima #ЛегендиЧими #G #B #Міді #ВПроцесіНаписання • Хлопчику? - Роздався здивований, наче жіночий голос. Взагалі, за висотою він нагадував або маленького хлопчика, або дорослу дівчину.  До Лавала із тені почала наближатися висока струнка фігура, і вже стало зрозуміло, що це точно не дитин

#LegensOfChima #ЛегендиЧими #G #B #Міді #ВПроцесіНаписання ФФ по Легендами Чими та моєї ОС зі снів. Без жартів, з маленьку мені снився цей мульт. А робіт українською нема зовсім, ось і додам наче першу :) Сподіваюся не забуду перекласти на англійську, Вам дозволено перекладати будь-якою мовою окрі

В маленькій кав'ярні можна побачити старенький патефон. Він зустрічає відвідувачів та спостерігає за ними. Звідки з'явився ніхто не пам'ятає. Можливо його купили на барахолці, можливо принесла власниця кав'ярні. Одного теплого ранку в кав'ярню зайшла дівчина, сіла за столик і замовила каву з тіст

(Картинка з інтернету.) Заходжу у свою кімнату і бачу маленьку білу пір’їнку, яка лежала на клавіатурі піаніно. Перо гармонійно поєднувалося з інструментом. Звідки ж з'явилася і чому вирішила залетіти до мене? Можливо вона почула звуки моєї мелодії та вирішила при

Спи мій леве спи та мої сни ти бережи. На жаль лише ти охороняєш мій спокій, не дозволяєш нікому по тривожити мене. Я знаю, що вночі ти прокидаєшся та обходиш ці місця спочинку, своїм ревом ти відганяєш вандалів, які вміють лише нашкодити. Я вірю, що ти мій леве пам’ятаєш, як я з тобою гуляв вузьким

коли востаннє була на сеансі у психолога, то мене запитали чи вірю в магію, чи присутня вона в моєму житті. дідько! не змогла віднайти відповіді. мій мозок немовби заблокував усі спогади, коли я відчувала у своєму бутті присмак фей чи то краще сказати, відьом. з того моменту минуло декілька тижні

Коли прибудеш на Острів, Будь ласка, просто мовчи. Побудь трохи самотнім Хоча ти і є такий... Просто трішки подумай Про важливість твого буття. Не стримуй себе Будь готовий І свідомість ти не втрачай... Ніби сон, прекрасний цей острів, Скільки в ньому життя! Невагайся, приходь ще раз у гості До свог

Я не знаю як це пояснити! Мені тяжко говорити про це... Коли хочеш з кимсь примиритись, Хоч ми не сварились, і все... одно Не виходить розмова, Хоч як не старайся когось зрозуміть. Ну не можу я — ніяк не можу Слова підібрать, промовити їх... Знову по колу проходить розмова, Усе розказали, все що

Чи думав ти колись щось змінити? Якби я діяв інакше, якби я сказав це, якби цього не робив взагалі? Якщо душа людини щаслива, то і бажання змінити щось у минулому не з'являється, вона живе цією хвилиною, миттю, коли життя має присмак холодної коли з льодом, який ще не почав танути; ідеальний момент,

#N #A #Міні #Закінчений #Згадування_війни Персонажі: Нікополь(Лінчай Микита Федорович), Кам'янка-Дніпровська(Затона Діана Іванівна), згадка Марганця Хуманізацією міст я займаюсь більше року, але до цього все це не виходило за межі невеличкого ТГ каналу, де я більше пояснював як це все у мене влашт

Я б хотіла відчути Твої руки на тілі І почути дзвінкий голос, що надає мені сил Я благаю у бога, залишити небо Кроваве минуле....не захотів Здійнявши ми прапор, перед світом всі встанем Прокричавши на всю Україну наш гімн Наші діти прокинуться і скажуть матері Як добре живеться у мирі де ми.

Фандом: #Університет_Чупарського Пейрінг: Остап Чупарський/Рома Руденко Рейтин: #NC-17 Жанри та мітки: #Birthday_sex #Drunk_sex #Enemies_to_Lovers #Anal_sex #Neck_kissing #Seven_minutes_in_Heaven_Game Статус: Завершений Розмір: #Міні Двадцятий день народження Роми Руденка мав стати визначною подіє

#LegensOfChima #ЛегендиЧими #G #B #Міді #ВПроцесіНаписання Увесь інший день у Лавала більше не було бажання говорити із татом, хотілося  лише розказати про своє незадоволення, але хіба є гарантії, що він не крикне на нього знову? Нема. Був варіант лише, як то кажуть, “стати у позу” та таким чином в

В невеличкій грядці виросла та розцвіла незвичайна квітка. Вона була не схожа на інші квіти, які розцвіли біля неї. Незвичною зробило її суцвіття, яке утворилося поєднанням двох кольорів. Метелики із цікавістю прилітали та милувалися її пелюстками. Квітка щоранку відкривала свої пелюстки до тепло

#АТБ #Сільпо Туман щільно опустився на нічне місто, ніби вкриваючи його ковдрою для кращого сну. Вулиці танули в ньому і світло ліхтарів здавалося ще приємнішим. Навколо нікого - навіть машини з'являлися зрідка, обережно розсікаючи густоту сірого повітря. І лише неспішні кроки нашого героя мощеними

Літо, сонце тебе зігріває, теплий вітерець дарує прохолоду. Я сиджу під улюбленим деревом. Його крона неймовірно величаві та старезні. Я бачу, що стовбур став дуже міцним немов скеля, а гілки здається дістають до самого неба. Хмаринки торкаються його зеленого листя, які ж вони м'які та пухнасті. Теп

Коли я стояв на мостові, в мене завжди виникала думка «що я відчую коли падатиму?» Що ж, відповідь я відчув коли летів о 3 годині ночі з мосту в Одесі. Дурна ситуація, дурна історія і відчуття. Завше задумуючись про самогубство я ніколи не уявляв польоту з моста в незнайомому місті через недоумкуват

#Завданнятижня #Оріджинал #А #Флаф Огидна погода. Терпіти не можу сніг. Тобто ні, я люблю сніг, але коли сиджу у свої квартирі і дивлюсь на нього з вікна. Я так сильно не причитала, якби мені не захотілося чогось такого, чого в себе вдома я не знайшла. Тому одягнувши пальто, я рішуче йшла у "Сільп

Ти бачиш — що цей світ прекрасний? Це така неповторна мить! Не жалій на нього часу, Не дай свій шанс загубить. Життя є надто коротким, Обірветься в будь-яку мить, Не губи світ цей прекрасний, Якщо не дано тобі його зрозуміть!

Так добре буде зимою... Так тепло і радісно вмить, Що не думаєш, що буде з тобою, Чи встигнеш все ти зробить... Чи здійсняться мрії — це магія слів, Це казка чекає терпляче усіх... "Ти зможеш" — я вірю у всі ці слова, Я вірю, що здійсняться чудеса... Лиш не знаю, чи повіриш ти в це, Бо хто вірить, в

#Поезія #Українська_Мітологія #Конкурс сьогоднішня ніч має яскравий запах спокою, тихий літній вітерець огортає тіло теплом. не відірвати очей від спадаючого локону твого волосся оголеним ідеалом. своїм сяйвом висвітлює риси твого лиця далеко неповний місяць. готовий обійти усі світові миси, але

Повія в панчохах з виделкою в руці Сиде і реве з милом у роті І плаче , й реве вона над собою Не може піти на вечерю зі мною І любе , й паше але не на того І мріє вона все про пана одного А він має жінку, дитину вродливу А також парубка на свої божі біди Не любить пан парубка Та віддав його

Ми всі помрем, ми всі помрем Й москалики помруть. Можливо це якраз вони З Землі все людство струть. Такі раби, такий от люд. І влада в них така. Через один тупий народ В землян доля тяжка.