Є люди як люди А є як вино П'янкі та шалелені.
Душа, мов хрусталь Та у сердці вогонь І всесвіт заховано в ньому.
Є люди багрянця В них кров не вода Могутні, голодні до волі.
В очах сиві зими, В руках цілий світ, Впізнаєш їх серед мільйонів.
Одні несамотні,
Це люди стовпи,
Майбутнього пісня.
Це люди зірки
Та не для гурьби
Вони на помості.