Світ людей які жили в маленькому селі недалеко від лісу різко перетворився з білого в червоний. Серед білого дня доки деякі чоловіки були на полюванні до них увірвалися і почали вбивати усіх хто попадався їм. Жінки почали тікати у будинки тягнучи з собою дітей але не добігали, їх перехоплювали коні, чорні як смола, деякі чоловіки які залишилися що б оберігати село намагалися дати відсіч і у них це виходило але вони були в меншості тому їх не залишилося в живих. Усюди був чутний крик тих хто ще залишився в живих. Вершники уривалися у будинки людей і викидали їх на вулицю і вбивали як хотіли. Сніг був повністю червоний від крові. Переконавшись що нікого не залишилося в живих один з розбійників підпал будинку і так один за іншим доки усе село не почало горіти червоним полум’ям аж до неба облизуючи його своїми язиками. Упевнені, що усе мертві вони пішли геть залишаючи після себе криваві сліди кудись в далечінь. З неба почав йти сніг.
Каркання ворон було таким гучним як ніколи що групка людей які поверталися в село зі здобиччю для усіх довелося підняти голови й подивитися що відбувається. Вони побачили як в саме небо прагне вогонь, найбільший який вони бачили за стільки років. Ватажок сказав усім прискориться негайно,адже щось не так. Не встигнувши вийти з лісу вони покидали усе помчавши в село, адже зрозуміли звідки та чому таке полум'я в їх місцевості.
Підходячи ближче до головних воріт і відчуваючи жар від вогню вони зайшли до села в надії що хтось залишився у живих .Чоловіки були в шоці від побаченого. Все в крові та вогні, скрізь лежать трупи, деякі з яких скоро догорять, ватажок побіг у бік будинку як і усі інші сподіваючись що хтось з їх сім'ї уцілів або дихає що б допомогти, але марно .
Підбігаючи до будинку чоловік побачив тіла які тягнулися у бік дверей, придивившись і упізнавши свою дружину і дочку він прискорився. Упавши на коліна біля них він побачив що їх горла перерізані, з трясучими руками він підвів їх, сльози наверталися, його почало пробивати тремтіння, все ще не вірячи в побачене він почав їх звати і просити прокинуться, але без результатно, вони мертві. Сльози йшли по щоках, а сам він накрив дружину і дочку собою в обіймах і не хотів відпускати .З неба все ще йде сніг, ніби намагався загасити полум'я і сховати все навкруги для того, щоб не було так боляче.