Його увагу змогли відвернути ті хто з ним прийшов, але їх стан був не найкращий.Ніхто не міг повірити що таке станеться в їх селі, тільки не цього разу.Востаннє подивившись на рідних людей, проводячи по їх обличчю рукою він поцілував їх на прощання і прошепотівши дещо на вушко і пішов зі своїми людьми.
Прямий перед входом, повністю розбиті, вони почули тихе і тужливе слово :" Допоможіть". Почувши це група людей почала швидко шукати джерело звуку і знайшли, дитину.Маленький хлопчик, з опіками від вогню увесь в крові, ледве дихав і було видно що йому дуже боляче від кожного руху, він тягнувся увесь в сльозах до них в надії що його врятують від цього болю. Чоловіки швидко до нього підбігли й відсунули чимдалі від вогню і почали допомагати як знали. Хлопчик заснув, чоловіки ще раз обійшли село про всяк випадок, але не знайшовши більше нікого вони вийшли всі з села і пішли у вхід лісу біля села. Починало темніти, а сніг все тривав в спробах загасити полум'я.
Тріск вогнища був злегка чутний, чоловіки сиділи та дивилися на нього як загіпнотизовані і кожен думав про своє іноді поглядаючи у бік села від якого нічого не залишилося окрім вуглинок і оберталися назад дивлячись на полум'я яке їм нагадувало про те що вони побачили.Усі були розбиті, кожен з них втратив тих ким дорожив. Ним залишалося дочекатися коли прокинеться хлопчик що б упізнати що сталося доки їх не було, а доки вони перевіряли дихає він або ні і налагоджували по черзі пов'язки до самого ранку.
Цього разу глава вийшла коротшою🤗