Кладовище душ

хтось як побачить, скаже, що музей простягся понад небом серед лісу й що навіть кладовище для людей гарніше буде за пекельність міста і статуї із каменю і бронзи із мармуру нездоланих віків залишаться безсмертними жерцями для часу й безкінечності світів вони покриються зеленими мохами облізе фарба й попсується сталь та лише їм прийдеться зустрічати останньої хвилини світу даль відкриті їм секрети давніх часів які вони не в силах розказать з ними - якби вони уміли говорити - ми б сенс життя зуміли розгадать ворота скрипнуть піснею іржі й відпустять нас в буденності наркотик на світі знають все німі мерці й мовчатимуть, полишені свободи