вперше за останні роки така холодна осінь, він писав про неї, фіксуючи кожну мить в рядки, поки вітер ніжно куйовдив її волосся щоранку прокидалася, бо лили дощі, грілася зеленим чаєм, забувала про нього, з пам'яті стирала все, навіть ту весну й те, як він збирав для неї хрущі востаннє бачились тоді, коли бджоли літали над квітами, коли очі сяяли, а щічки румяніли, та не від холоду, тепер нею в кав'ярнях милується, ховаючи своє обличчя за старими газетами 18.09.2022
top of page
bottom of page