вперше за останні роки така холодна осінь,
він писав про неї, фіксуючи кожну мить в рядки,
поки вітер ніжно куйовдив її волосся
щоранку прокидалася, бо лили дощі,
грілася зеленим чаєм, забувала про нього,
з пам'яті стирала все, навіть ту весну й те, як він збирав для неї хрущі
востаннє бачились тоді, коли бджоли літали над квітами,
коли очі сяяли, а щічки румяніли, та не від холоду,
тепер нею в кав'ярнях милується, ховаючи своє обличчя за старими газетами
18.09.2022