Божеволію

Послухай, добре? Я божеволію, я божеволію, Можливо, Бог приручить і мене Своєю волею? Ніколи я Не думала, що може бути Для чогось пізно Серед тисячі життів Чужих озер і синіх океанів І замальованих нашвидкуруч лісів Буває все так різно Буває так навиворіт Все дуже-дуже просто Сьогодні ти, завтра тобі Життя — це несерйозно Життя — це несерйозно Маленьких жалощів великі діти Колючі спогади років І денно-нощно Лунає чистий звук, як фортеп'яно По клавішах далеких І серцевих струн жахливі трелі Ті струни рвуться, страшно на них грати Червоне небо ріже сині совісті І кров все крапає на білі руки жалості Не стримую, не стримую Написано курсивом На внутрішньому боці Моїх важких повік "Прилюби мене, приворожи мене, Люби й недолюби мене" І падають в безодню Чужих очей запалених плоди Кажу тобі — іди.