Читання книг завжди наштовхує на думки.
Думки про героїв, кохання, думки про страх:
Якщо цей страх змушує тремтіти — тремти!
І хай він тремтить у тебе на вустах.
Якщо це кохання змушує кохати — кохай!
Кохай вірно, але не прощай ніколи зраду.
Якщо смерть героя змушує померти — помирай!
Тільки не забувай про гріхи й небесну раду.
Читай! Читай як вперше й востаннє!
Віддай всю душу книзі тій!
І тоді ти побачиш, що було даремним твоє зволікання,
Книга коштує твого часу читачу мій.
Почитавши, ти зрозумієш, що в реальність наївно вірив.
Вона того не коштує, щоб жити в ній життя,
Тільки поглянь скільки ти вже ролів приміряв!
То чи варто планувати завтрашній день та вірити в краще майбуття?
Нема часу пояснювати всю важливість книги,
Історії, яку в руки можеш взяти, і яку помацати можеш ти.
Неважливо ти на початку чи в кінці своєї саги,
Ще багато книг, й ще багато чого ти можеш досягти.
Просто читай. Читай на яву та уві сні!
Думай про герцогів, кіборгів, вовкулак,
Гортай з насолодою сторінки запашні,
І вдихай той аромат. Читай і ти побачиш добрий знак...
Для людей, що живуть книгою то такий життєвий вірш..
Вау, це так чудово!