писати книжки, яких ніхто не читатиме,
хоча навіщо, в біса, чекати чиєїсь оцінки?
може по смерті моїй хтось їх публікуватиме,
додаючи до них власні відтінки
малювати картини, яких ніколи не буде на виставці,
хоча навіщо, в біса, чекати чиєїсь оцінки?
навчитися би цінувати плоди власної праці,
розуміти вартість швидше, ніж хтось захопливо мовить, що це прекрасні малюнки
декламувати вірші, хоча їх ніхто не чутиме,
хоча навіщо, в біса, чекати чиєїсь оцінки?
увімкну диктофон — може, в майбутньому їх хтось слухатиме,
фарбуватиме ними ранні світанки
та головне — тяжко жити без відмінних балів,
ще зі школи вчать — усе залежить від оцінки,
замикаючи нас між абсурдних ідеалів,
забороняють робити бажане, висловлювати власні думки
21/04/2023