Ти купувала вино, та пила еспрессо, Ти писала листи, та не знала адреси, Ти чекала трамвай, та ходила пішки, Ти хотіла покинути, та говорила «ще трішки». У великих словах було тільки мале, І всюди по п'ятах наздоганяло «але», Падав сніг, котилось сонце зі стріхи, А ти все шукала у чужому рідної втіхи. Лікувала цигарка, як між грудей давило, І навіть зірки з тобою на місяць вили, Забувала імена й на касі копійками решту, Шукала вокзали у Мадриді та Будапешті. Підпирала стіни арендованих квартир, Брала голоси чиїсь за свій орієнтир, Плела навколо серця мідні дрОти На пустих магістралях шукала свободи. У папера рядки, що не вдалося стерти, І під ліжками в містах забуті конверти, Вже заскочивши в літак, запитаєш у стюардеси Куди далі летиш. І по чому еспресо.
.
я буду дуже вдячна за підписку на мій канал з віршами, життям та фанфіками
мені так подобається ваша творчість, словами не передати. вірші знаходять відгук в серці😩