"твій насильник тебе любить",-
говорила жінка.
він знущався він бив сильно,
це любов така, "так, звісно".
"я маю право на твоє тіло",-
трахав і повторював він це.
я терпіла, це ж кохання!
ми ще діток заведем.
ой, вагітність та прийшла,
угадайте, що сказав,
"шльондра! хвойда! фу, страшне!".
в розпачі пішла я у лікарню,
хотіла вбити виродка цього,
лікар швидко відчеканив,
немов у церкву завітала:
"аборт- це гріх, аборт - це зло"
я не знала що робити,
людям кинулась у ноги,
я просила допомоги,
я бажала щастя того,
в правді я хотіла жити.
тільки свист почула я,
"гарні груди маєш, кицю"
як тварини повелися.
ой, дурненька, я ж забула,
вони інстинктів не позбулись.
госте лезо - шкіра тепла.
здогадайтеся самі,
вік собі я вкоротила
подалі реалій цих дурних.