фотка

все, що в мене залишилось після тебе — це фото у пам'яті мого телефону. це мабуть дивно, але воно має особисту охорону — окрему папку, лише для нього. воно чекає свого часу десь на дні галереї, тобто коли до нього дійдуть мої «геніальні» ідеї. можливо я зроблю з неї листівку і подарую собі на день народження. ну це як варіант. та ось постала дилема, ну зовсім невеличка проблема. пам'яті у телефоні моєму 32 гігабайти всього. тут усе і так зрозуміло і хоч роблю я це трохи несміло, та ти не подумай нічого, не буде цього одкровення нічного. я не люблю тебе досі, навіть не мрій! просто так склалось, ти мене зрозумій. охорона підводить — папка зника. тієї злощасної фотки більше нема. летить вона в кошик разом з іншим сміттям. і мав би бути кінець моїм почуттям. але якщо мене все ж запитають, що для мене є сенсом буття, я промовчу, а потім скажу, що не знаю, бо в кошику та єдина фотка твоя.