Коли на небі згаснуть сиві зорі,
І обрій вже світанком запалає,
Стихне важке відлуння зброї,
І серце знову забринить, заграє.
Земля, що нині вирвами укрита,
Розквітне знову і загоїть рани.
Росою буде біль наш змито,
Бо ще міцнішими ми стали.
І вітер що гуляє сонним містом,
Надії звістку принесе з собою.
Наповнить людство новим змістом,
Де вже нема кривавого двобою.
Пітьма розсіється, відступе лихо,
А ранок принесе нам перемогу.
І знову буде мирно й тихо,
І вільно дихати з'явиться змога.