кожного дня видумую нову історію,
аби вбити якнайбільше часу,
для життя свого створюю теорію,
може, колись будеш гортати сторінки мого рукопису
тєжким є усвідомлення того,
що так швидко горять дедлайни,
у світі цьому не бачу святого,
невідомими так і лишаються сімейні тайни
як же зрозуміти тих, що живуть поволі?
тих, що збираюся не спішучи,
я ж постійно біжу, дякуючи своїй долі,
навіть слова ці пишу, на зустріч йдучи
я в дитинстві боялася стати
персоною тією, що є зараз,
хвилини тікають, поганий варіант — себе картати,
дівчинко з минулого, залишимося без образ?
я божеволію від прибирання,
ненавиджу жити зі сміттям,
найбільша з проблем — власні очікування,
як же віддати всю себе місяцю та зорям?
23/05/2023