Останні дні літа підкрадаються тихо,
Лякають, торкаючись мого плеча.
І вітер земельним холодом диха,
Й помалу вже тліє небесна свіча.
Стають самотні вулиці темними,
Стають пустішими. Мутніє роса.
«Ті дні» шепотітимуть: «все ж даремні ми»,
А «ці дні» тікатимуть, як на щоки сльоза.
І замерзла рука твою буде шукати,
А замерзлі ноги й вже до тебе ведуть.
Знов з’явиться тріщина на циферблаті,
Й дотягнеться до серця мого мабуть.
Останні дні літа. Час все далі і далі,
Сірі віти танцюють в кольоровом вбранні.
Для тебе сонця квіти зберіг, та зів’яли,
Бо ціле літо чекали тебе на вікні. *
Ціную підтримку в моєму тг-каналі з віршами