#Вірші #Романтика #містика #драма #смерть #алкоголь
_________________________
_________________________
Від Валь: Ці вірші вже давно припали пилом та є старими. Але я вирішив їх опублікувати, можливо ця білизна комусь припаде до душі, а мені відновить мотивацію складати далі. Я борю свій страх викладати щось не ідеальне, і сподіваюсь, що ви підтримаєте мене у цьому, а також, можливо, це допоможе вам♡
_________________________
«Плівка, фото»
Плівка й мінливість,
Фото на простий палароїд.
Дивлюсь, як фільм наші життя.
Минулі спогади, що зберігаються у фото.
Старенькі відео, начебто з іншого небуття.
Те, що жило колись у наших серцях..
А що зараз?
Зараз - нічого.
Ні спогадів, ні днів проведених з тобою.
Вони десь далеко, начебто не мої.
Начебто твої клятви у почуттях
Були сказані комусь другому.
Були сказані на плівці спогадів у фільмі,
Що кручу я кожну ніч перед сном..
Поки збоку ти поливаєш мене дурним, дешевим, вином.
Називаєш ніким, я зіпсував твоє життя!
Я народився, а значить ніхто.
Лише принижений тобою, твоїми словами.
Твоїми колишніми почуттями.
Чи правда ти мене кохала?
Чи хотіла мати зі мною справу?
Чи лише знала про мої страждання,
Що хотіла лише годувати.
Змушувати мене плакати днями,
Бо хочу вернутись до твоїх м'яких рук.
Рук, що обіймають мою голову й плечі.
Рук, що обливають мене лайном.
«Помри, та нікчемність свою забери»
«Не забудь про твою неудачу,
Про твою погану вдачу»
Одягни шнур на шию?
Чи може зістрибни зі скелі швидко?
Або пістолет приставити до скроні?
Що ти хочеш?
Люба, що ти хочеш?
Нічого.
«Сенс?»
Місяць зійшов за горизонт
Червоним покрасилось небо
І білі хмаринки, що волю несуть
Так різко потрапили в пекло.
День несе смерть
Ніч - нове життя
І без їх ідей
Не буде вам буття
Сьогодні нова смерть
Нове життя
А завтра все буде так же
Без вина
«За руки»
Поки місяць у небі
Я з тобою побіжу.
Поки не сховається сутність наша
Я тебе не відпущу.
Ріки крові
Нас не зупинять,
Не зупинять наш галас,
Наші щирі слова.
Поки я тримаю тебе за руку
Нам нічого не страшно.
Хоч ж обриву стрибнемо
Все одно будем разом.
Усмішка розливається у задоволенні, втісі.
Говорить мені про цю ніч,
Що так огорнула нас її словами.
Подарувала щастя на одну мить.
«Духовність»
Сонце зашло за горизонт,
Зве нечисті сили
Собі на угон.
Буде поїдати
Їх душі гнилі.
Будуть літати
Без сердець і голів.
Будуть кричати,
Чорта закликати:
"Рятуйте! Рятуйте!
Боже ж ти мій!"
Будуть тікати,
Поки їх розум зжирають.
Тихо і мирно кров накрапає.
Жертви сонця
Вже не живі.
І духу не зосталось
Від їх криків і тіл
«За гріхи»
Просвітництво, тиша
Маленька галявина поруч вікна
Листя багряне
Обличчя в сльозах
Її тіло в крові
У мене на руках.
Дзвони церков
Все б'ють тай і б'ють!
(Закриють собою ті крики)
Земля пала
Закинула в пекло
Засипало гравієм, та піском
Чи будемо жити серед галявин зелених?
Чи не буде усім все одно?
Хори все співають
Вже пісню смертей
Не моляться Богу
Тисячі людей.
Лиш чутно крики та зови "рятуйте!"
Але не почують їх за шаром землі.
За своєю, притаманною людям, байдужості.
За своїм щастям, адже їм — все одно.
Усі вірші прекрасні, та моїми фаворитами будуть "За гріхи" і "За руки". У гріху мені сподобалося те як ви згадуєте Бога і тему релігії, мені дуже подобається таке у віршах, творах, піснях. "За руки" мені сподобалися навіть більше, мені подобається тема вірша і ви її дуже гарно передаєте. Я відчуваю емоції героїв і це мені подобається. Не сумнівайтеся у своїй творчості, навіть якщо для когось вона не подобається, то це не означає що ви поганий поет/автор. Продовжуйте творити і рухатися далі, ваші читачі обов'язково вас знайдуть, наприклад я вже у їхньому списку. Гарного вам дня/ночі, і дякую за ці чудові вірші! ❤️