Сірий дим загорнув всі дороги собою,
і не видно осінньої барви.
Перехожі пливуть неспішною ходою,
шарудять крихким листям старанно.
Все довкола у сірий злилося масив,
наче хмара нависла над нами.
Як до сміху гидким та до болю чітким
став цей вид - лиш цементи та ями.
Світла немає у сірих будівлях.
Стали плямами чорними вікна.
Листя вмирає на старих покрівлях:
вся ця осінь, здається, осліпла.
Десь заводи шумлять, наче ноти печалі,
дощ усім вже давно остогид.
Як, коли і чому у роки ці останні
звичним став свірий цей краєвид?