І кохані знову стануть незнайомцями,
Не спілкуючись довгими місяцями,
І найкращі друзі також будуть ними,
Коли розмов уже не було роками.
Лишень слово здатне зберегти це все,
Або один лиш дотик ніжний,
Тільки, прошу, не говори щось зле,
Бо тоді також кінець швидко зійде.
Торкнись її руки легенько у мовчанні,
Нагадай про любов безмежну свою,
А якщо це все - найкраще кохання,
Поцілуй милу пані навіки твою.
Цілуй, цілуй її вечорами,
Коли ніхто не бачить кохання,
Всю її розціловуй ночами,
Немов ця хвилина була остання.
Говори в найщасливіші моменти,
І про найсумніші не забувай теж,
Говори, коли є вільні хвилини,
Коли часу давно немає меж.
Дуже гарний вірш!