Стомлене сонце заходить за обрій,
Залишає по собі криваві сліди.
Стомлені люди хочуть додому
Та лиш повертаються в нікуди.
Всі вони знають, що дім - там, де тепло.
Де рідні печуть запашні пироги.
Дім - це там, де люблять безмежно.
Там, де не змерзнеш і восени.
Дім - це турбота, вкрита любов'ю.
Це свобода, воля й мирні часи.
Це тоді, коли історію пишуть не кров'ю.
Коли тамуєш подихи від краси.
Сонце зайшло, ніч безспросвітна.
Здається, що їй не буде кінця.
Та здійсниться наша мрія завітна.
Про ранок дізнаємось із уст співця.
День був важким, сонце підтвердить.
Не припиняє нас воно гріть.
Сонце ж бо знає - справжня весна недалеко.
І повернеться кожен з нас у свій дім.