На третій зустрічі він вже знав як звали її пса, коли їй було 7. Які натягнуті стосунки з її батьком і як мама з татом ледь не розлучились, коли їй було 12.
Вона говорила, вона ділилась своїми історіями, тоді коли він просто слухав. Він слухав. Час від часу змінював тему, коли помічав, що їй сумно.
Натомість про себе говорив мало. Улюблені квіти, колір чи страва - такі банальні питання залишаються відкритими й досі.
Вона з посмішкою на обличчі згадує про ті моменти, коли він не хотів ділитись його днем народження, бо був в захваті від її реакції. Злість, цікавість і розпач під сатиновим простирадлом нерозуміння.