#ТомГіддлстон #TomHiddleston #Британія #Детектив #Шпигуни #Екшн #Романтика #G #В #Міді #ВПроцесіНаписання
— Послухайте, містере Гіддлстон, — детектив прокашлявся, — сер, я розумію, що перебування в поліцейському відділку — це не найприємніше дозвілля, але пройдемося сказаним вам…
— Це занадто! — заявив адвокат, але Том підняв руку і той замовк.
— Все нормально, Пітере, нормально.
— Отже, — продовжив детектив, — ви мали з місис Алісою Роуз Остін ....
— Дружні стосунки, — вторив Том, посміхнувшись тому, що Аліса, як виявилося, була одружена.
— Деякі свідки стверджують, що бачили вас наодинці, ви цілувались, а ще кілька газет опублікували ваші знімки, де ваші дії можу розцінюватися як… — детектив знову замовк, підбираючи потрібні слова.
Том сидів спокійно і дивився на співрозмовника. Невпевнена жестикуляція, губи, що часто підтискаються, і занадто активні брови видавали нервовість службовця. Він часто рухався на стільці. Том за звичкою запам'ятовував кожну деталь. Щоб відволіктися актор роздумував, для яких фільмів можна застосувати свої спостереження. Вони явно допомогли б йому в “Нічному адміністраторі”.
— Так, — вирішив закінчити за нього Том. — Це можна описати як інший вид стосунків. У нас з Алісою був секс по дружбі, — Гіддлстон застосував всю свою чарівність. Він поглядав на годинник.
— І все?
— Не більше. Ми добре розуміли один одного.
— Ви віддаєте перевагу сексу із заміжніми? — спитав детектив і його брови знову зігнулися у крутій дузі.
— Протестую! Це питання до справи не стосується, — схопився адвокат.
— Я не знав, що вона була заміжня, — перебиваючи манірного адвоката, сказав Том.
— Але ж ви знали її прізвище, — припустив поліціянт.
— Ні, не знав, — Гіддлстон знову глянув на годинник.
— Як ви познайомилися?
Том перевів погляд з пристрою, що висів на стіні, на допитувача. Той крутив у руках ручку. Том зазначив, що поліцейський не був упевнений у своєму праві питати подібне.
— Вибачте мою забудькуватість. Нагадайте, як вас звати.
— Джессі. Інспектор Джессі Голді.
Актор зазначив про себе, що у поліціянта швидше за все було складне дитинство з таким прізвищем. Том усміхнувся своєю чарівною усмішкою. Запитання інспектора нагадували йому питання інтерв'юерів. Навпроти Гідлстона і в поліцейському відділку стояла камера. На секунду Том навіть задумався, чи не є Джессі його шанувальником.
— Містер Голді, ви, можливо, бачили фільм "Виживуть тільки закохані".
— Так, дивився із дружиною.
Том опустив очі на обручку чоловіка. Бенедикт похвалить дедуктивні здібності свого колеги, коли почує цю історію.
— Я був приблизно в такому ж настрої, як і мій герой. Адам, він, знаєте, музикант зі складним минулим, депресивний. Іноді мені не вистачає цього в житті — драйву, з яким він живе, попри його настрій.
Джессі кивав і записував, проте тепер уже Пітер дивився на годинник.
— Це було близько пів року тому в пабі The Dog House по Кенсінгтонській вулиці. Було близько години дня, зал порожній. Грав Ширан…
— Наживо? — Запитав Джессі.
Пітер невдоволено зиркнув на нього.
— Ні, по радіо, — добродушно відповів Том. — Я сидів біля барної стійки. Пив віскі, не найкращий, правду кажучи. І в ніс ударив запах ялівцю. Такий сильний, що я навіть чхнув. І за спиною почув зовсім тихе "Будь здоровий".
Аліса стояла перед ним у червоній сукні з глибоким декольте і вирізом до середини стегна. У правій руці вона мала сумочку з великого, розміром з горошину, бісеру. Дівчина дивилася на бар, роздивляючись різнокаліберні пляшки та бочки.
Бармен відвернувся від протирання склянки та кивком вказав їй на меню з цінами. Аліса не повела і бровою. Вона продовжила розглядати бар, а потім відкрила опухлі потріскані губи.
Том помітив, що залишки червоної помади залягли в глибоких тріщинах.
— Коньяк, дві стопки та склянка фінської горілки, будь ласка.
Її голос звучав абстрактно, наче вона була не тут, а у своїй голові. Приховуючи кульгавість на праву ногу, вона сіла на високий стілець. Без витончених жестів, на кшталт притримування сукні чи пригладжування тканини, проте вона рухалася елегантно.
Поставивши сумку на барну стійку Аліса одним духом випила дві чарки коньяку. Том спостерігав за нею.
— Мама не вчила, що відверто вирячитися непристойно?
Гіддлстон прокашлявся. Він перевів погляд в інший бік, але миттєво усвідомивши наскільки безглуздо виглядав, промовив: — Вибачте.
Тільки зараз він помітив подряпини на її колінах і кров, що вже запеклася. На світлому розпатланому волоссі дівчини він помітив причину своєї реакції — кілька гілочок ялівцю.
У напіввідкритій сумці Аліси Том помітив пістолет, але про цю деталь він промовчав. Дівчина спокійно пила горілку, ніби то був чай, і продовжувала розглядати бар.
— Чи не міцна? — Саркастично запитав бармен.
— Розбавлена, — байдуже відповіла Аліса.
— У нас, – процідив ображений бармен, — лише якісний алкоголь.
Дівчина вперше подивилась на хлопця.
— Ти був у Фінляндії?
— Ні.
— Ось і мовчи.
Аліса продовжила пити.
— І в той момент, — спитав інспектор, — ви…
— Зрозумів, що треба познайомитись. Знаєте, спонтанність прикрашає будні. Коли все сіро і циклічно, думаю, кожному чоловікові не вистачає дівчини у червоній сукні у пабі.
Поліціянт посміхнувся дописуючи свої нотатки.
— Це точно. Добре, що вам потрібно підписати папери на вході. Якщо що, ми вам зателефонуємо, — задоволено відповів Джессі.
***
За пів години Пітер і Том уже виходили з поліцейської дільниці.
— Чому ти йому це розповів? — Невдоволено бурчав Пітер, застібаючи твідовий піджак.
— Щоб він переставав ставити інші запитання, — відповів Том, знявши маску ввічливості.
— Ах, так, дякую, що позбавив мене переспективи сидіти ще 2 години в задушливій тортурні.
— Це був кабінет для переговорів, — хмикнув Гіддлстон .
— Як знаєш. Рахунок я виставлю на твоє ім'я, — Пітер зняв блискучий Бентлі з сигналізації.
— У мене є питання, — Том засунув руки в кишеню.
— Звичайно, — адвокат навіть не приховував свого роздратування. — Тобі мало мати два трупи в будинку, а в тебе ще є питання.
— Ти знаєш її адресу?
Пітер закотив очі.
— Я що, схожий на щуку? Чи, може, шпигуна? Я, на відміну від місис Остін, є чесним громадянином.
Том підійшов до адвоката.
— П'ятсот фунтів.
— Район Вестмінстер, вулиця Сазерленд 46.
— Дякую, друже, — Том поплескав його по плечу.
За п'ять хвилин актор уже сидів у машині.
Голос Сірі розірвав тишу "Маршрут прокладено".