#ТомГіддлстон #TomHiddleston #Британія #Детектив #Шпигуни #Екшн #Романтика #G #В #Міді #ВПроцесіНаписання
Аліса лежала на ліжку. Вона водила пальцями по простині. Її оголене тіло купилось о блідому проміння ранкового сонця. Томас дивився як воно стікає м’язами її спини та стікає на постіль, як молоко.
Вона сіла у ліжку лицем до вікна. Чоловік торкнувся її спини, подушечками пальців відчуваючи її шкіру. Вона була м’якою.
— Що ти робитимеш сьогодні? — Запитала Аліса.
Вона підставила обличчя під промінь світла. Воно торкалось її і залишалось золотавим флером, наче другою шкірою, на очах, щоках та вустах.
— Я маю сьогодні декілька інтерв’ю, — шепоче Томас.
— Знову інтерв’ю?
— Люди хочуть знати все.
— Вони знатимуть.
Дівчина закрила очі, насолоджуючись теплом сонця.
Гіддостон простягнув до неї руку, поклавши долоню на її спину.
— Вони думатимуть, що знатимуть.
— Вони думатимуть, — усміхнулась Аліса, її розсмішив його вираз.
— Ти хочеш кави?
— Я хочу ще тут посидіти.
Актор усміхнувся, розглядаючи силует її тіла у промінні.
— Тобі там тепло?
— Мені тут добре.
— Тоді добре.
***
Томас виїхав на трасу до Лондону. Його шукали у місті. За межею столиці він міг дихати вільно. Гіддлстон курив у чорне передсвітанкове небо. Дим розсіювався у зорях. Він згадав слова Олександра про шафу, постріл і цигарки. Що його сім’я не переносить цигарковий дим і що Аліса палила.
Він дивився у небо. В авто грав Queen “Bohemian Rhapsody”*. Томас не задумувався над словами пісні. Це все реальність чи просто фантазія, однак він дивився у небо і бачив зірки. Світало. Над горизонтом розкинулась золота стрічка сонячного проміння. Над його головою пролетіли птахи.
Гіддлстон кинув недопалок під ноги та розчавив його чоботом. Томас сів у машину та завів автомобіль. Він поїхав у сторону міста. По ліве крило машини визирало сонце. По праве летіли птахи. Актор усміхнувся, надягнув кепку Mill`s Cafe та сонцезахисні окуляри.
Пісня йшла на потворі. Він настукував подушечками пальців її мелодію на рулі. За пів години від Лондона він увімкнув новий телефон. На дисплеї висвітились повідомлення від Алекса з побажанням вдачі, від господарки борделю про завершення підготовки.
Коли він в’їхав у місто пролунав дзвінок.
— Так, — прийняв його чоловік.
— Ало, — почувся жіночий голос.Він саркастично хмикнув. — Я… нам треба зустрітись.
— Бувай, Заві.
Томас заблокував її номер та завернув до центру столиці.
Пісня закінчилась зі слова про вітер що має значення. У Лондоні було спокійно і прохолодно. * Queen — Bohemian Rhapsody
https://www.youtube.com/watch?v=fJ9rUzIMcZQ