#ТомГіддлстон #TomHiddleston #Британія #Детектив #Шпигуни #Екшн #Романтика #G #В #Міді #ВПроцесіНаписання
Еванс поплескав Тома по плечу і посадив у таксі. Усі актори сказали, що Том трохи перебрав. Реннер пожартував про дитячу годину. Гемсворт знаком показав, що передзвонить. Гіддлстон дивився у вікно.
Кісточки руки боліли і неприємно тягли. Коли він відмивав руки, вода змішана з кров'ю затекла в рукави. Тепер напівкроваві доріжки висохли на шкірі. Том сіпнувся, щоб почухати їх, але прийняв колишню позу. Він косо подивився через дзеркало заднього виду на водія. Чоловік байдуже спостерігав за дорогою.
Актор продовжив дивитись на нічний Лондон. Машина довезла його до дому за двадцять хвилин. Том дав на чай водієві і грюкнув дверима машини. Він забрав пошту, увійшов до оселі. Ключі та листи він кинув у декоративну тарілку. Поруч лежала пом'ята ранкова газета.
Гіддлстон зачепився поглядом за заголовок. Поруч стояла недопита чашка кави. Він підхопив газету та каву. Чашку в раковину. Клацання та електричний заварник увімкнено. У вітальні Том увімкнув автовідповідач. У кімнаті залунали голоси. Актор дивився на те, як заварник зціджує чай прямо в чашку. Британець пропустив два перші повідомлення, від заварника його відірвав голос його агента.
Спершу Люк повідомив, що йому знову відмовили дати роль Джеймса Бонда. Потім, після двох повідомлень від журналістів, знову заговорив Люк. Заварник пропищав про закінчення приготування. Том дістав молоко і бовтнув пляшку. Він слухав неспокійні повідомлення Люка про його вимкнений телефон, питання чому Том не відповідає в жодній з соц. мережі.
Молоко розлилося у чорному чаї акварельними візерунками. Автовідповідач продовжив крутити запис, але чути було лише тишу. Потім Люк пробурмотів і сказав, що йому дзвонив Еванс.
Актор помішав молоко в чашці і зупинився поглядом на своїх руках. Він зняв піджак і закотив рукави. Вода потекла з крана тонким струменем. Том побачив плями крові на сорочці. Повідомлення Люка закінчилося.
Британець узяв чашку, телефон та вимкнув воду. Він піднявся сходами до спальні. Клацання вимикача і приглушене тепле світло перебило холодне місячне. Супутник Землі зайшов за хмари.
Томас взяв старий телефон із розбитим екраном. Він знайшов контакт "Дівчина з бару в червоному А.", приклав телефон до вуха і дивився на мокрі руки. Почулися короткі гудки. Гіддлстон вилаявся набрав знову. Гудки повторились. Том глянув на екран: “Дзвінок завершено”.
— Аліса…
Він звів очі. У дзеркалі він побачив себе. На сорочці кілька плям крові. Переляканий погляд. Том знову повторив її ім'я.
Очі розширилися, він розплющив рота. Гіддлстон глянув на телефон у руках. Тріснутий екран показував, що на годиннику за північ. Том пригорнувся до стіни.
Він почув постріл, у голові лунав гул комп'ютера. Йому здавалося, що старий телефон вібрував та грала мелодія дзвінка. Кінці пальців стали крижаними. Том відвернув голову до вікна. Місяць висвітлив його обличчя, але йому здавалося — він світить йому прямо в чоло.
— Аліса! - Він окликнув її. — Алісо, — голос став тихіше. — Ал…
Він прикрив рота рукою, погляд спорожнів.
— Ліззі.
Том стиснув телефон рукою і по екрану пішли ще більші тріщини. Він кричав, схопившись руками за голову. Звук битого екрану звучав прямо біля його вух, але він все ще чув два постріли.
Сльози покотилися по щоках. Вони падали на світлий килим. Том ударив по них кулаком. Гіддлстон дивився на них впритул, потім відповз із застиглим жахом на обличчі. Його власні руки залишали сліди і все це нагадувало йому кров.
Поруч лежав телефон, назавжди розбитий. Том уперся головою в коліна. Сльози продовжили литися. Він зарився руками у волосся і просидів ще годину, поки телефон не задзвонив.