Вірші та поезія

Під зорями стискаються скроні

венцем із жалю.

Шипи на чолі та долонях –

Не видихнути спогади,

Не вдихнути мрії.

Тихіше кричи, не збуди сусідів.

Чому ти тут, а я десь там далеко?

Чому не я лечу назад, а журавлі й лелеки?

Чому провину відчуваю я?

Бо бережу для нас моє життя.

Чому я хочу в небезпеці бути?

Аби хворобу в голові своїй не чути.

«Пісня «Дім» або «Чужі імена». Написалась сама й випадково Я чужі імена ховав за чужими спинами, А від п'ятої ранку до обіду згадував своє. З крану вода мутна тікала краплинами, А я чув як серце словами печальними б'є. І стояв десь мій дім, дах набока з'їхав, Там відчинене вікно чекало свого лиха, Там відчинені двері оголили поріг, Я так хотів до дому, та знайти його не зміг. Я так хотів до дому, та знайти його не зміг. . https://t.me/elenaoksssworks — мої роботи :)

Я пам'ятаю палко перший день.

У "Сальвадор" ходив спочатку - як в музей.

У місці де палила вся єліта,

Вершки інтелігенції рідного міста Київ.

Дизайнер має чемним бути, концепція проста,

Але я прогуляв, мабуть, ту пару, й заробив хвоста.