Я пам'ятаю палко перший день.
У "Сальвадор" ходив спочатку - як в музей.
У місці де палила вся єліта,
Вершки інтелігенції рідного міста Київ.
Дизайнер має чемним бути, концепція проста,
Але я прогуляв, мабуть, ту пару, й заробив хвоста.
В нас бігунок вартує як крило від "Мрії"
Тут кожен з нас уперше фарбувався в синій.
Потужний дух депресії в мені,
Мистецтва, й пісуарів, на райдужній стіні.
І практику в "Наталці" пам'ятаю я.
Де ми все літо їб*ували майже не щодня.
Я тут зустрів кохання усього життя...
Я пам'ятаю як здавали ЗНО, і другий курс.
Як старшаки кидали на курілці снюс.
Це милі спогади мої, о любі читачі.
Це сторінки життя, до війн, і пандемій.
Вас там не було, та зразу зрозумію хто тут свій.
Дякую, Сальвадор, за кращі дні.
