Мене від тебе відвернуло, ти став безглуздим і чужим
Твій голос став занадто грубим, занадто тихим, не твоїм
Безповоротно, якось тупо, ти оголив колючий дріт
Ти може й мав у собі всесвіт, але вже точно втратив світ
Так по дурному і спонтанно ти показав своє нутро
У ньому забагато бруду, воно тебе й не вберегло
У ньому тільки дрібка світла, занадто мало чистоти
У мене ж надто мало часу, чекати поки приберешся в нім