Вірші та поезія

Коли буря безлика розіб'ється на сльози, Коли ніч забере із собою пітьму, Коли ти вже утреш заплакані очі, Можливо, тоді я тебе і знайду. Серед лиць безкінечних, журбою повитих, Серед безлічі інших страшенних видінь, Серед тисяч людей, життям перебитих Я знайду у очах твоїх синіх свій дім.