Його увагу змогли відвернути ті хто з ним прийшов, але їх стан був не найкращий.Ніхто не міг повірити що таке станеться в їх селі, тільки не цього разу.Востаннє подивившись на рідних людей, проводячи по їх обличчю рукою він поцілував їх на прощання і прошепотівши дещо на вушко і пішов зі своїми людьми. Прямий перед входом, повністю розбиті, вони почули тихе і тужливе слово :" Допоможіть". Почувши це група людей почала швидко шукати джерело звуку і знайшли, дитину.Маленький хлопчик, з опіками від вогню увесь в крові, ледве дихав і було видно що йому дуже боляче від кожного руху, він тягнувся увесь в сльозах до них в надії що його врятують від цього болю. Чоловіки швидко до нього підбігли й відсунули чимдалі від вогню і почали допомагати як знали. Хлопчик заснув, чоловіки ще раз обійшли село про всяк випадок, але не знайшовши більше нікого вони вийшли всі з села і пішли у вхід лісу біля села. Починало темніти, а сніг все тривав в спробах загасити полум'я. Тріск вогнища був злегка чутний, чоловіки сиділи та дивилися на нього як загіпнотизовані і кожен думав про своє іноді поглядаючи у бік села від якого нічого не залишилося окрім вуглинок і оберталися назад дивлячись на полум'я яке їм нагадувало про те що вони побачили.Усі були розбиті, кожен з них втратив тих ким дорожив. Ним залишалося дочекатися коли прокинеться хлопчик що б упізнати що сталося доки їх не було, а доки вони перевіряли дихає він або ні і налагоджували по черзі пов'язки до самого ранку. Цього разу глава вийшла коротшою🤗 #драма#N#B#B3#ВПроцесіНаписання

Світ людей які жили в маленькому селі недалеко від лісу різко перетворився з білого в червоний. Серед білого дня доки деякі чоловіки були на полюванні до них увірвалися і почали вбивати усіх хто попадався їм. Жінки почали тікати у будинки тягнучи з собою дітей але не добігали, їх перехоплювали коні, чорні як смола, деякі чоловіки які залишилися що б оберігати село намагалися дати відсіч і у них це виходило але вони були в меншості тому їх не залишилося в живих. Усюди був чутний крик тих хто ще залишився в живих. Вершники уривалися у будинки людей і викидали їх на вулицю і вбивали як хотіли. Сніг був повністю червоний від крові. Переконавшись що нікого не залишилося в живих один з розбійників підпал будинку і так один за іншим доки усе село не почало горіти червоним полум’ям аж до неба облизуючи його своїми язиками. Упевнені, що усе мертві вони пішли геть залишаючи після себе криваві сліди кудись в далечінь. З неба почав йти сніг. Каркання ворон було таким гучним як ніколи що групка людей які поверталися в село зі здобиччю для усіх довелося підняти голови й подивитися що відбувається. Вони побачили як в саме небо прагне вогонь, найбільший який вони бачили за стільки років. Ватажок сказав усім прискориться негайно,адже щось не так. Не встигнувши вийти з лісу вони покидали усе помчавши в село, адже зрозуміли звідки та чому таке полум'я в їх місцевості. Підходячи ближче до головних воріт і відчуваючи жар від вогню вони зайшли до села в надії що хтось залишився у живих .Чоловіки були в шоці від побаченого. Все в крові та вогні, скрізь лежать трупи, деякі з яких скоро догорять, ватажок побіг у бік будинку як і усі інші сподіваючись що хтось з їх сім'ї уцілів або дихає що б допомогти, але марно . Підбігаючи до будинку чоловік побачив тіла які тягнулися у бік дверей, придивившись і упізнавши свою дружину і дочку він прискорився. Упавши на коліна біля них він побачив що їх горла перерізані, з трясучими руками він підвів їх, сльози наверталися, його почало пробивати тремтіння, все ще не вірячи в побачене він почав їх звати і просити прокинуться, але без результатно, вони мертві. Сльози йшли по щоках, а сам він накрив дружину і дочку собою в обіймах і не хотів відпускати .З неба все ще йде сніг, ніби намагався загасити полум'я і сховати все навкруги для того, щоб не було так боляче. #драма #N #B #B3 #ВПроцесіНаписання