Вбий і побудуй на кістках моїх храм
Де щодня читатимеш молитви
Якимсь відомим тобі лиш Богам
Котрим начхати на всі ці гріхи
Впевнена, вони легко тебе зрозуміють
І зроблять вигляд, що мене не було
Твої боги разом з тобою черствіють
Ти їх вигадав, а значить ви заодно
Богам не цікаві страждання людські
Лише прямі звертання віруючих грішних
Може, колись і вони були на Землі
Одними з цих нещасних й геть зовсім невтішних
Та знаєш, я приходитиму вночі
І з посмішкою кликатиму тебе на тан
Ох, любий, не плач, не проси, не кричи
На ранок зрозуміло, що це лиш обман
Як вбив - не шкодуй, живи життя далі
Молись і вір щиро, що з тобою Боги
Мої кістки під твоїм храмом - це так, лиш деталі
Та на тому світі в тебе вже є вороги.