Психологія

#N #A #Міні #Закінчений #ЕлементиФілософії Прохолодна гладенька стіна торкається оголеної шкіри спини. Сидячки обіймаючи коліна можна зберегти трохи більше тепла, це набагато ефективніше за позу ембріона. Усе тут із ламінованого листкового скла, температура підтримується на такому рівні, щоб на ма

Одне його око, синє, з зеленими вкрапленнями, нагадувало про матір, інше — майже чорне — про батька. Тому він намагався не дивитися в поверхні, які могли відбити його лице. Але зараз він зайшов у ванну кімнату, аби забрати дещо. Ох, якби про це «дещо» дізналися його батьки.. “слава богу, вони цього

Тадія не любила вмішуватись в чужі проблеми. Як в Китаї не можна рятувати утоплеників, вона вважала що не варто втручатися в долі інших людей. Але зрозумівши, що у нашому соціальному світі слова мають надзвичайно велику силу, Тадія опинилася тут. На даху багатоповерхівки, де її колега по роботі збир

Казка#Психологія Жила, була весела дівчинка. Вона дуже любила музику, особливо ту, яка грала мама на скрипці. Дівчинка дивилася у віконце і їй здавалося, що ця музика піднімає в голубе небо і вона кружляє там немов у неї є крила. Одного разу мама сказала: «Сніг іде, як добре, Різдво ж скоро». Дівчи

#N #Б #Міні #Закінчений Холодний подих вітру лоскоче бліду шкіру. Хвойний аромат зеленого лісу уже набрид за час, проведений тут. Ти відкриваєш очі й беземоційно повертаєш голову. Ліва рука лежить під головою на студеному сірому камені, розміром як справжня подушка. Земля під ногами вогка, неприємн

Мчати. Бігти щосили, летіти спіткаючись, нестися допоки є сили, і навіть коли ноги не будуть слухатися, а мозок стане лише булькаючею масою у голові - не зупинятися. Тільки тоді, коли легені почнуть розриватися, а серце замовкне навік, просто впадеш у безтямі на мокрий асфальт біля воріт. ... Адастр

Епізод четвертий Для когось страх - це те, з чим потрібно боротися, щоб досягти так бажаного успіху.Для когось це спокусливе мистецтво кохання, яке неодмінно затягне у свою безодню сумнівів і дорікань.Проте ж для мене воно мало зовсім інше значення, це не схоже на швидкоплинне втручання емоцій

Епізод перший "Почуття існують для людей, чи люди існують заради почуттів?" Над містом пронизливо вив вітер, він ніби безжалісний вісник смерті прибирався крізь всяку щілину будинків і змушував кожного жителя невільно здригатися. В повітрі повисло передчуття лиха, але його швидко перебивав

Кожен день проходить немов тролейбус, По дорозі зустрічаються затори І короткі шляхи, Не дуже хороші пасажири І ті, які підтримають і допоможуть в будь-який момент, Нові друзі, співбесідники І вороги. День закінчується Тим, чим і почався - в Депо. Тому живи змінюючи шляхи. Іноді катайся в маршрутках

#N #А #Міні #Закінчений #Поїзд Стояти на платформі, доки легенька мряка осідає на обличчі дотиком нічного повітря, прожектори на металевих конструкціях затьмарюють зорі, від чого небо перетворюється на чорне незаймане полотно, різкі запахи мазуту та креозоту, незвичні для пересічних мешканців цент

Сонце котилося до іншої сторони землі, а вони вже котилися до її готелю. Дорогою в таксі обидва мовчали. Хтось дивився на захід сонця, а хтось на того, хто дивиться. Іноді сонце засліплювало її, але вона цього не помічала, бо, не зрозуміло коли саме, вона впала в роздуми про сьогодняшній день. Вона

Психологія#Казка Жив був гарний і дуже допитливий хлопчик. Він їздив з бабусею у великий парк, а там було чудове озеро. Озеро дійсно було незвичайне. Мало того, що обросло з усіх боків покрученими кущами, та ще серед озера було декілька малесеньких островів, на яких росла м’яка пухнаста трава і зали

Освоюватись у нових реаліях — справа непроста. Якщо перекинути, наприклад, морську рибу в річку, то результат буде плачевним, як би та не старалась. У людини шансів на позитивніший результат більше, хоч у деяких ситуаціях здається, що просто зникнути — не такий уже й поганий варіант розвитку подій.

Тьмяне світло пронизало спустошену кімнату. Чоловік сидів на єдиній меблі у цій тісній "коробці". Останнє що від нього залишилося? Ліжко і обпалена білизна цигарками. Навіть жалюзі і тюль втікли. Куди? Куди кожен день біжать меблі? В якийсь момент можна було подумати, що кімната ожила. Стіни набул

Фінальний епізод Здавалося, що у всіх людей навколо мене був свій сюжет, їм не було складно проживати ідентично сірі дні один за одним, адже це сутність їхнього існування. В середині мене вирувала заздрість,я не мав ніякого сюжету, всі події в житті ніби були переплутані між собою.Навіть пр

Епізод третій Коли нарешті все місто прийшло до тями, я зміг продовжити звичний мені робочий день. Водій - це зовсім не поширена професія у Вексалі, адже не кожен житель зможе дозволити собі витратити на таку подорож чи малі кошти.Як вже і я казав, найчастішими моїми клієнтами б

Епізод другий Всю дорогу жінка задумливо дивилася в книжку, іноді помічала щось олівцем на сторінках, а іноді вона навіть намагалась процитувати діалог персонажів.Можу припустити що вона була акторкою, тоді б це пояснювало її благородний вигляд і аристократичне вимовлення.Це виглядало так ніби

Небо. Чисте блакитне небо, без жодної хмаринки, невинне наче дитинство і так само наївне. Нескінченність, яку не облетить жоден літак і жоден птах. -Батьки сказали, що доведеться переїхати. Типу родичі живуть у більш розвиненій країні, я розумна дитина, всі справи. А тут немає ніякого майбутнього. -