Містика

#босорка #колективнийпечворк Від прогрітої сонцем бруківки аж пашіло жаром. Проте, не дивлячись на спеку, на вулицях було велелюдно. Хтось відпочивав на відкритій терасі кав’ярні поблизу, хтось тримаючи путівник шукав місця відзначені на мапі. Сашко із заздрістю поглядав у бік столиків під накритт

#А #N #містика #новела Липнева ніч. Темні, важкі, густі хмари розтулили чорне небо, на якому виднілися дрібненькі зірочки, розсипані, як малий бісер. Ця простенька картина заворожувала мене і навіть не завадило те, що милувалася посеред ночі, не вдома. Все-таки, після довгих задирань голови догори,

#N #B #Закінчений #Міні #містика #мітологія «Колись жила Кобра, що закохалася у Сонце. Вона щодня виповзала зі своєї печери, аби насолодитися Його теплим промінням. Сонце із радістю дарував Кобрі свою увагу. Розлютився на це Місяць, й заплутав доріжки Кобрі. Заблукавши вночі, на ранок опинилася

#тижденьміфології #А #N #Міні #Закінчений #Згадкасамогубств Промені західного Сонця багрянили стовбури дерев мішаного лісу криваво-червоним світінням, землею розкинулись видовжені й деформовані тіні-привиди, що чітко прочерчували чорні силуети. З півночі насувалася громада купчастих хмар. Опале ли

#G #B2 #Міді #Закінчений #Розповідь #СмертьГоловнихПерсонажів ___________________ Я був звичайною людиною. Настільки звичайною, що й сам дивувався. Навчався у звичайнісінькій школі, потім вступив до звичайного університету на звичайну спеціальність. Після навчання ледве знайшов роботу в якомусь офі

#N #В #Міні #Закінчений #Реалізм #СмертьОсновнихПерсонажів #Війна Пам'яті жертв російського теракту в ТЦ Амстор 27.06.2022 Єва важко піднялася, обтрушуючи блакитну сукню. Вона відчайдушно намагалася зрозуміти, де знаходиться. Здалеку було чути голос багатьох людей, шум техніки, в очі било світло

Вона має безліч імен: стара з косою, кістлява, страшна. У різні часи вона носила сотні облич, що як воскові маски пивалися в неї, з часом приростаючи навіки: Аїд, Катріна ля Муерте, Морана, Анубіс, Хель… Імен і масок не перерахувати, бо лік їх йде з початку незапам’ятних часів. Часів, коли земля в

Рейтинг: #В Розмір: #Міді Статус: #Закінчений Мітки: #Вбивства, #Вигаданарелігіярелігія, #Відсмертногодобожественогоєствасмертногодобожественогоєства, #Відкритийфіналфінал, #Згадкитортуртортур, #Релігійнітемиіімотиви, #Магічнийреалізм Часи розбрату та страху, хвилини відчаю та едине бажання всер

#N #Б #Міді #Закінчений #СмертьОсновнихПерсонажів #ЕлементиДетективу #МагічнийРеалізм Будильник не спрацював, тому ранок з перших хвилин переповнювався метушнею. Вимити голову, зробити зачіску, знайти більш-менш притомний одяг. Софія ненавиділа, коли все йде не за планом. Бігти на зупинку довелося

#N #A #Міні #Закінчений #МістичнийРеалізм #СмертьОсновнихПерсонажів Літня ніч простягла свої чорні крила, всипані краплями-зорями, огортаючи поснуле місто. У задушливій імлі пронизливо цівкотіли коники та цикади. Жодне віконечко багатоповерхівок не подавало ознак життя– чорні порожнини в тілах буд

#N #Б #Міні #Закінчений #Ангст #Дарк #Селфхарм Опис: Що для вас білий простір? Пустота, чистилище чи нічне жахіття? А може щось іще? Місце, що не має часу та положення в світі. Ти один зі своїми думками у нескінченному просторі. Чи ні?   Безмежна пустота. Повна тиша. Місце в якому не існує часу т

Кому бути? А кому не бути? У кого є влада для вирішення цих питань? Хто має право вирішувати долю інших? Люди сприймають мене іграшкою - звичайною плюшевою кроличкою. Проте вони навіть не здогадуються, що насправді я бачу все і всіх. Світ людей надто складний, щоб розібратися у його функціонуванн

#колективнийпечворк #босорка #завершено Ніч повільно опустилася на ліс, обіймаючи темними крилами високі смереки, котрі тягнулися верхівками ген до неба. Темно стало навкруги. Лише в кронах вікових дерев почулося тріпотіння крил та віддалено долинало ухання сови, котра вилетіла на нічне полювання.

#тижденьгелловіну #містика #відьми #магія #впроцесінаписання У долі завжди є свій план. І вибраний вами шлях не випадковий. Будь-яке рішення, яке ви приймаєте має свої наслідки. Без різниці буде це вибір лате чи капучино в кафе; піти центральною дорогою, чи провулком; відповісти на дзвінок чи с

#тижденьгеловіну #перевертні #міні #завершено В приміщенні стоїть терпкий аромат плавленого воску та ладану. Цей насичений, трохи солодкуватий запах осідає невидимим серпанком глибоко в легенях. Всочується під шкіру, розчиняючись десь під шаром епідермісу. Досягає тих потаємних місць людської душі,

#B #N #поранення #нудота Невже воно повернулося через цілих пів року? Неймовірно. А ще діалоги все ще suck. Ще раз попередження про неприємні описи та зображення. Я хоч і не художник, але менш огидними картинки не стануть. Читайте на свій страх і ризик. *** Повільний видих. Невелика хмара диму за

#N #А #Міні #Закінчений #ЕлементиТрилеру #ЕлементиЖахів #ВідкритийФінал Прохолодний травневий вітерець надимав поли піджака , нагадуючи вишуканий коктейль ароматів на противагу повітрю в салоні літака. Неприємний дрож пробігся по спині. Андрій міцніше вчепився в ручку дипломата, щоб ненароком не вг

Містика, секрети нашої психіки та співпадіння. Чи мають вони між собою якийсь зв’язок, і якщо так, то який? Насамперед, у них точно спільне питання існування: ніхто не зможе довести наявність того чи іншого та вийти за межі наукових досліджень. Кожен сам вибирає, вірити у щось з цього, вірити у все

#ЗавданняТижня #N #А #Міні #Закінчений #МістичніІстоти Сонце припікає аж образи пливуть над виднокраєм. Під золотим промінням стоять сотні тисяч жовтоголових соняхів, вижарюючи своє насіння. Кругом, на багато кілометрів полів, ані душі. Сухий вітер хилить квіти, хвилями вони перешіптуються, нахиля

«Залиш мене позаду, Танцюй-танцюй до упаду! Якщо я не заблукаю, Стану білим снігопадом» – Rohata Zhaba Осіннє жовте листя вже давно покинуло кострубаті віти потомлених дерев. Днем за днем вітер вбирав все більше холодного дихання та дарував його мокрим дорогам і стежкам, вкриваючи легкою памор

#N #А #Міні #Завершений Коли росіяни дуже погано себе поводять (тобто завжди), це може викликати велике незадоволення у Бавовнятка. Спершу в темноті з'являються сині, наче газ, очі. Кажуть, що той, хто в них подивиться - осліпне навіки, і окрім розмов про газ не буде здатен більше ні на що. Якщо

#конкурс 1933 рік Україна. Ніч, танці, вогнище. Моя мама була закохана у цю справу. Кожного року, на Івана Купала, вона водила мене до річки і вчила старим традиціям, що передалися нам у спадок від пращурів. Я виросла на Поліссі, це степи, ліса і квіти. Прекрасна природа, нібито не зіпсована радя

Розділ І - Ну де ж її носить? Усе тіло ломить, ніякі пігулки не допомагають, – сварилася похила жіночка, вона страждала від болю, її тіло скривилось до такої степені, що не можна було зрозуміти: її права рука завжди мала форму серпу або, навіть, загребущого ковша? Біла шкіра була пофарбована у